Два листочка кружляють свій танець
то піднімаючи угору по вітряних сходинках в надії
то падаючи вниз разом з краплинами холодного дощу
Збиваючись з ритму та інколи забуваючи мелодію

Один з них зелений та усміхнений
Інша з темно червоними крапельками які розсипані мов перлини

Які вони були тоді?

Тремтіли від близькості
Насолоджувалися осінню, снігом та хмарами
Так особливо хмарами які пролітали над ними
Непевно та боязко

І всі ті миті та безмежна краса навколо
Так легко на всі груди...
І навіть потім та беззупинно...
Наспівуючи свій мотив майже щоранку

До речі,
Як там він починається?
З лівої чи з правої?
І чи треба дивитись в очі та вірити
В неймовірність їх.