Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ірина Заверуха

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ірина Заверуха, [ 2008-01-26 15:46:36 ],
на сторінці твору     "Спр@ва №____(а)"   Заверуха Ірина

а саме головне - це наочні приклади... бу-га-га, як то кажуть :)
Коментатор Ірина Заверуха, [ 2008-01-26 15:48:21 ],
на сторінці твору     "Спр@ва №____(в)"   Заверуха Ірина

Юрію, мені від того не легше (труп бачила один раз - достатньо)
Коментатор Ванда Нова, [ 2008-01-29 14:29:47 ],
на сторінці поезії     "Де ніч"   Заверуха Ірина

Сильно, яскраво - супер :)
Коментатор Ванда Нова, [ 2008-01-29 14:30:40 ],
на сторінці поезії     "Потяг 02.30"   Заверуха Ірина

Сподобалося :) А при чому тут Монте Крісто?
Коментатор Ірина Заверуха, [ 2008-01-29 14:34:00 ],
на сторінці поезії     "Потяг 02.30"   Заверуха Ірина

а збудило зранку!
Коментатор Ірина Заверуха, [ 2008-01-29 14:36:52 ],
на сторінці поезії     "Де ніч"   Заверуха Ірина

і старо как мір, чи не так?
запитання, мабуть, риторичне )
Коментатор Ванда Нова, [ 2008-01-29 14:50:13 ],
на сторінці поезії     "Де ніч"   Заверуха Ірина

Але у свіжій подачі з присмаком полуниць :)
Коментатор Олександра Пилипенко, [ 2008-01-29 15:38:41 ],
на сторінці поезії     "Де ніч"   Заверуха Ірина

Сподобалась і мова художня, і фігура, яку витворила авторка. Алеж "змерзлі полуниці" - це, по суті, полуничні соплі!
Коментатор Олександра Пилипенко, [ 2008-01-29 16:03:23 ],
на сторінці поезії     "Потяг 02.30"   Заверуха Ірина

Ірино, а я пам"ятаю цей потяг! Завдяки Вашій поезії я його впізнала!

Я спізнилася на потяг,
Що прийшов о пів на третю.
Що ж, лишаються на потім
Свіжі вірші на дискеті.

Але краще залишатись
Серед тих сільських поетів,
Ніж і завтра вибиратись
На вокзал о пів на третю.

Коментатор Ірина Заверуха, [ 2008-01-30 14:26:28 ],
на сторінці поезії     "Де ніч"   Заверуха Ірина

що ж, про соплі я мовчу
точніше намагаюся їх законспірувати
Коментатор Дмитро Штофель, [ 2008-01-30 14:37:29 ],
на сторінці поезії     "Кавачай в половину ночі"   Заверуха Ірина

Справді сподобалося лише про вушко чашки. Бо це яскраво і небанально. Решта віршу поступається цьому рядку.
Коментатор Дмитро Штофель, [ 2008-01-30 14:40:34 ],
на сторінці поезії     "Кавачай в половину ночі"   Заверуха Ірина

Справді сподобалося лише про вушко чашки. Бо це яскраво і небанально. Решта віршу поступається цьому рядку.
Коментатор Ірина Заверуха, [ 2008-01-30 14:45:30 ],
на сторінці поезії     "Кавачай в половину ночі"   Заверуха Ірина

бачите, ви жертвуєте мелодикою заради новизни...
а я хочу, щоб все воно було природньо, майже так я думаю
але сама не люблю банальностей
дякую
Коментатор Варвара Черезова, [ 2008-01-30 15:55:17 ],
на сторінці поезії     "Кавачай в половину ночі"   Заверуха Ірина

Гарний вірш, Ірино. Тіко "гадати" ніби як русизм.
Дмитре, банальності у Ірино рідко бувають, якщо бувають взагалі!
Коментатор Ірина Заверуха, [ 2008-01-31 14:26:50 ],
на сторінці поезії     "Кавачай в половину ночі"   Заверуха Ірина

я собі гадаю може нє... :) і привязую то слово до загадки, згадки і т.д.
друга фраза - то взагалі компліментіще!
Коментатор Ванда Нова, [ 2008-01-31 14:31:44 ],
на сторінці поезії     "Кавачай в половину ночі"   Заверуха Ірина

І я так гадаю :) і словник :)

ГАДАТИ1, -аю, -аєш, недок. 1. про кого – що і без додатка. Думати, розмірковувати. // Мріяти. 2. перев. із спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. // Передбачати, припускати. 3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. // Сподіватися.

ГАДАТИ2, -аю, -аєш, недок. Ворожити.
Коментатор Ванда Нова, [ 2008-02-06 14:35:39 ],
на сторінці поезії     "Тобі (сливи)"   Заверуха Ірина

Вау, у мене просто слів нема...Тільки сливи :)
Тільки чому "полонез"??
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-02-06 14:43:15 ],
на сторінці поезії     "Тобі (сливи)"   Заверуха Ірина

Гарно, Іро. Щиро заздрю. Треба було б, на мою думку, поправити ці місця:
Тобі (сливи)
Діоптрії твоєї сліпоти
Не вилікує жодна терапія (, -)
Розгледів би хоч літо серед злив!
Доводити тобі уже несила
Пахучу синь осінньо-спілих слив (.)
Громи і співи, тінь старого дуба
Ховала нас від дійсності дощу...
Для чого? Щоб цідити через зуби
Слова відпущення?
Коли ж не залишу?(..)

Що буде?
Може (,) ти одягнеш шкельця?
Закриєш (заплющиш) очі? Голову(-) в пісок?
І хтось таки зів’є тобі кубельце,
Народить двійко файних діточок.
Люби себе сліпим, (-) навіщо сливи,
Коли у серці вічний полонез.(?)
Мені, мабуть-таки, забракне сили (,) –
На плечі давить (тисне) вся вага небес (-)

Це нетто правди,
Брутто почуттів (.)
Беру тебе на вістря гострих слів (,)
Сама в собі не викликаючи довіри (,)
Та не до правди вже мені, (нащо кома) і не до міри –
Мій час обмежений падінням стиглих слив...
Передивися, може, щось з цього згодиться.
Коментатор Ірина Заверуха, [ 2008-02-06 14:44:36 ],
на сторінці поезії     "Тобі (сливи)"   Заверуха Ірина

слухаю Чіжа вже третій день, отако
щось таке спокійне і вічне
Коментатор Ірина Заверуха, [ 2008-02-06 14:48:45 ],
на сторінці поезії     "Тобі (сливи)"   Заверуха Ірина

Дякую, обовязково, але пізніше, моя година добігає кінця...
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27