Усі коментарі - Ірина Заверуха - Поетичні майстерні

Коментатор Ретро Лю, [ 2007-04-19 21:05:55 ],
на сторінці поезії "***" Заверуха Ірина

Іринко,
Мама завжди будуть чекати. Така Їхня Доля.
Головне - нам не запізнитися на їх останню філіжанку подиху.
Бо це така річ, яку мало хто пробачить собі...
***
"Я маленьку кружечку кави" - якось незакінчена думка, тут або додати вип`ю, або "..."

Коментатор Ірина Заверуха, [ 2007-04-20 12:18:01 ],
на сторінці поезії "***" Заверуха Ірина

не пробачу, бо дуже люблю батьків...

Коментатор Юлія Смаль, [ 2007-04-24 23:32:57 ],
на сторінці поезії "вартісне..." Заверуха Ірина

Мені здається, що це не дуже можна назвати поезією, і образи якісь такі трохи непередобідні. Але я не кажу, що має бути тільки так, як здається мені, тому все, що існує, - необхідне.

Коментатор Жорж Дикий, [ 2007-04-26 21:14:04 ],
на сторінці поезії "вартісне..." Заверуха Ірина

"Але його поцілунки того варті..." - мова про асфальт? Не певен щодо вартості цих поцілунків і цих рядків - тому 4.

Коментатор Ірина Заверуха, [ 2007-04-26 22:47:28 ],
на сторінці поезії "вартісне..." Заверуха Ірина

це про небо!!! див. перший стовпчик...
:))

Коментатор Золота Жінка, [ 2007-05-09 19:49:20 ],
на сторінці поезії "Диптих (тихо" Заверуха Ірина

Чудовий текст, Іро. Усі ці плями-образи - так буває, коли їдеш довго-предовго, а за вікнами дощ - ну, чи не дощ, а поряд - ну, чи не поряд, - він. І тоді все побачене (чи вигадане) стає таким собі великим колажем образів, думок і запахів. Дуже кольорово і чуло. Щасти!

Коментатор Ірина Заверуха, [ 2007-05-16 16:58:41 ],
на сторінці поезії "Диптих (тихо" Заверуха Ірина

предуже рада ) твої діалогові вірші це щось!
звідки ти така Золота? :)

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2007-05-19 23:12:40 ],
на сторінці поезії "Ти залишив :( :)" Заверуха Ірина

Привіт, Іринко! Ідея вірша непогана- після розлуки залишається ЦІЛА ВІЧНІСТЬ на роздуми і забуття, і нитки сивого волосся - тому свідчення. От лише перші два рядки "завалили всю справу".
Ти залишив кільця від кави
Переповнені димом хмари -
По-перше рима кави-хмари тут м`яко кажучи - слабенька, а за цим у другому рядку - наповнені димом хмари - ці три слова - взагалі ні в які ворота не лізуть. А далі - о, диво! - все дуже класно прописано. Отже - залишилось підшаманити перші рядки!
щось на кшталт:
ти лишив гіркоту від кави
і у серці - дими й заграви...
Усміхайтесь у проміжках міх димами й загравами!

Коментатор Ірина Заверуха, [ 2007-05-20 12:59:39 ],
на сторінці поезії "Ти залишив :( :)" Заверуха Ірина

то всьо кава з сигаретами...(усміхнено)

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2007-05-20 15:17:54 ],
на сторінці поезії "Ти залишив :( :)" Заверуха Ірина

Та-ак! В усмішці прогрес помітний. Як щодо перших рядків?

Коментатор Наталія Клименко, [ 2007-05-21 10:31:00 ],
на сторінці поезії "Гойдалки-терези" Заверуха Ірина

Вірш просто чудовий, браво!

Коментатор Ретро Лю, [ 2007-05-21 21:58:32 ],
на сторінці поезії "Ти залишив :( :)" Заверуха Ірина

:(): - not bad bad
:)(: - even better :-))))))

Коментатор Ірина Заверуха, [ 2007-05-23 16:20:04 ],
на сторінці поезії "Ти залишив :( :)" Заверуха Ірина

З перших рядків, Ярославе, усе й почалося, за що їм велика дяка і повага. Нехай ще побудуть трохи, поки настрій такий :)
Юро, вам сподобалися смайли чи вірш? добре шо трохи знаю єнгліцьку :)))

Коментатор Золота Жінка, [ 2007-05-24 10:20:58 ],
на сторінці поезії "Пізньовесняні нотки" Заверуха Ірина

Перший рядок - геніальний - яка яскрава метафора! Фінал трохи недотягує. Та назагал - дуже живописно - палітра літа!

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2007-05-26 22:41:01 ],
на сторінці поезії "Пізньовесняні нотки" Заверуха Ірина

Іринко, мені подобаються Ваші вірші (і цей також, не лякайтесь). :)
З Вашого дозволу, маю парочку спостережень:
1. У перших рядках двічі повторюється слово НАМОКЛІ, це, звичайно, допустимо, коли на чомусь треба НАГОЛОСИТИ, підсилити враження. Тут же вони йдуть поруч і не несуть, як на мій погляд, якогось навантаження.
2.Вкраплювати можна сиві нотки у щось (зелену палітку) - тут трішки по-іншому, чи ні?
3. В останньому рядку ритм збивається, що призводить до спотикання і псування загального враження. Можна було б написати в риму:
З собою узявши на вулицю CANON чи NICON...
Творіть!

Коментатор Редактор Майстерень, [ 2007-05-27 18:36:10 ],
на сторінці поезії "Одному гіпнотизеру..." Заверуха Ірина

Цікавий і веселий віршик. Нагадує одну поезію львів"янки Олени Дуб (не знаєте такої?),назви не пам"ятаю, проте там йшлося про хлопця (справжнього!), а не про гіпнотезера.(якщо знайду - обв"язково зацитую). В останній строфі - дуже виразна, хоча й доволі прозора, метафора...Так тримати!

Коментатор Ірина Заверуха, [ 2007-05-29 16:10:13 ],
на сторінці поезії "Одному гіпнотизеру..." Заверуха Ірина

ааа... тут тоже справжній... гіпнотизер :)

Коментатор Ретро Лю, [ 2007-05-31 06:37:24 ],
на сторінці поезії "Спека" Заверуха Ірина

Цікавий вірш, неординарний. Як образно, так і за змістом і виконанням.
Лише не срозумів для чого вживати "pens" чи не досить просто "pen"?

Коментатор Ірина Заверуха, [ 2007-05-31 15:59:53 ],
на сторінці поезії "Спека" Заверуха Ірина

досить (завстидали мене) %) шкільна програма, шо тут ше скажеш...

Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-06-06 10:00:26 ],
на сторінці поезії "Поранення" Заверуха Ірина

Цікаві у Вас думки (а відтак - і тексти), Іро. Мені подобається отакий відсторонено-уже безболісний - (імунітет? анестезія? констатація факту?) - погляд на кохання як "кулю навиліт". Щасти!

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?