СВІТАНОК
Світанок
Світає надворі,
Бо місяць угорі
Те сонечко ясне
Стрічає прекрасне.
Уста сонця світлі –
Й водночас привітні –
Щось шепчуть молодику,
Цьому солодику.
Місяць зникає,
Бо ж сонце палає,
А небо радіє,
Бо ж полум’ям віє.
"Поезія душі"
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
Самооцінка: 4