Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Алексий Потапов (1977 - 2013)
Писал, оставлял для истории.
А теперь забрал.
2020 год на сайте закончится по-новому.
Не мой этот год. И сайт.

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Світлана Луцкова, [ 2011-01-11 23:49:16 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

Ишь, "вьюга млою небо кроет, вихри снежн." и.т.д :)) Куда уж строже - ногой в калоше. Валенки бы Вам, Алеша, - и здоровью полезнее, и кошке мягче. Отличное слово "бобыль" - хорошо забытое старое.
Коментатор Олександр Григоренко, [ 2011-01-12 00:10:38 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

Угораю - от смеха,
после песнопения в
АУМ.
-Этож надо,как тебя,
Брат, любит Семья!
Вот!- Что значит Друзья!!!
Жизнь! Этого! Стоит!
Али я не прав-узри?!
Здоровья. Мудрости!!!

Х-ОКЕЙ!
Коментатор Олександр Григоренко, [ 2011-01-12 00:20:22 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

Угораю с себя-работаю
с мобильного, в дороге
я.,
ВАВ! Тебе ЗДОРОВЬЯ!
Не шали. Бай, бай
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-01-12 10:28:17 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

О каких-то параллелях я думал меньше всего, хотя и был настроен на волну моей памяти. А если уж что-то напомнило Вам о Большой Поэзии, то, конечно же, спасибон.

Удач-дач-дач.
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-01-12 10:41:06 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

На самом деле моему ЛГ было не до смеха, но иной раз последний служит надежным плечом (едва ли не как плечом друга) - и становится легче.

Спасибон, Александр.
Коментатор Олена Герасименко, [ 2011-01-12 13:33:34 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

Цього року будьте поблажливішим щодо котів - вони господарі року.
Подобається жартівливо-іронічна манера твору. Успіхів!
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2011-01-12 14:07:01 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

Яскрава побутова картинка. Жива. Виздоровлюйте!
Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2011-01-12 15:40:15 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

Запинали Алексия за пинок кошке... Поди-ка теперь, оправдайся, что это не он, а его ЛГ... :))))))
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-01-12 21:28:21 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

Он какой-то поэтически легковесный. Но, наверное, в чем-то как бы свой. Существуют такие произведения - они созданы на доверительной ноте, в расчете на то, что тебя понимают.
Наверное, определенную роль играет некая адресность.

Удач-дач-дач.
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-01-12 21:30:28 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

А я, Валерий, все пытаюсь понять Ваши литературные пародии. Посему мои комментарии воспринимайте правильно и без малейших намеков на обиду.

Спасибон. Удач-дач-дач.
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-01-12 21:36:30 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

Я уже писал в одном ответе, что она какая-то легковесная. Наверное, как и авторская мысль и его подход к некоторым (если не ко всем) вещам. Но он, скорее, не легковесный, а легкий на подъем.

Удач-дач-дач.
Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2011-01-13 08:20:25 ],
на сторінці поезії     "* * * (хвори)"   Потапов Алексий

А що там розуміти?.. ))) Пародії як пародії...)))
(анекдот є такий, як негр з українцем їдуть в одному купе поїзду, і негр їсть банани, а українець питає: "А то що таке?" Негр каже: "Банани. На, покуштуй" Тоді українець розвертає свій кульок з їжею і починає їсти сало. Негр питає: "А то що таке?" Українець каже: "Сало". "А можна покуштувати?" - питає негр. "А що його куштувати" - відповідає українець, - "Сало як сало") :)))
А щоб на когось чи щось ображатись, то я вже вийшов з того віку, Алексію. ("На ображених воду возять") :))) Навпаки, завжди вітаю конструктивну критику.
Дякую.
Коментатор Оксанка Крьока, [ 2011-01-14 21:33:14 ],
на сторінці поезії     "* * * (соседи)"   Потапов Алексий

А жаль. Нє?)))) гарно. а для сусідки не важливо, чи залишився ще чай з пирогом. Ви ж і вдома маєте? є щось набагато важливіше.
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-01-14 21:43:54 ],
на сторінці поезії     "* * * (соседи)"   Потапов Алексий

Это всего лишь начало одной из нескольких историй.
Она была забыта, но всплыла в письмах, найденных в шкатулке. Мне доверено ее донести. Это высокая честь и уважительная просьба.

Удач-дач-дач )))
Коментатор Оксанка Крьока, [ 2011-01-14 21:47:45 ],
на сторінці поезії     "* * * (соседи)"   Потапов Алексий

Я думаю, що продовження цієї історії було?)))))))))
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-01-14 21:54:46 ],
на сторінці поезії     "* * * (соседи)"   Потапов Алексий

Конечно же, было. Зачем же я об этом пишу? Заинтриговать? Нет.
Коментатор Оксанка Крьока, [ 2011-01-14 21:58:05 ],
на сторінці поезії     "* * * (соседи)"   Потапов Алексий

Інтрига тут ні до чого. просто якщо через 30 років моя дитина буде вивчати вашу творчість - я розкажу їй правдиві історії, а не догадки критиків.
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-01-14 22:07:12 ],
на сторінці поезії     "* * * (соседи)"   Потапов Алексий

Мои истории к тому времени могут стать невостребованными или очень-очень устаревшими. Ведь к тому времени буйным цветом расцветет новая поэзия. Она уже в бутонах. В ней не будет знаков препинания, будет очень много иносказаний и загадок, связанных с цифрами. Я уже видел такие. Среди поэтических образов мы не увидим легко узнаваемых. Их нужно будет разгадывать. Поэзия будет более яркой и могучей. Пф-ф! Пф-ф! Это будут брызги авторских находок.
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2011-01-14 22:22:31 ],
на сторінці поезії     "* * * (соседи)"   Потапов Алексий

(Обтріпуючись)
- Це що у вас тут фонтанує, га?! Забризкали всю...
Ну, про секс-тарифи одної, злидні іншого і "обліко моралє" обох ЛГ балакати не будемо. А от про поезію - можна. "Хоть хозяйку я не прочь" - по-житєйськи ясно, аж прозоро, але де в цьому рядку поезія, га?! Сиджу оце та й плачу... :(((
Коментатор Оксанка Крьока, [ 2011-01-14 22:28:52 ],
на сторінці поезії     "* * * (соседи)"   Потапов Алексий

у мене склався стереотип, що поезія, як хороше вино: з роками тільки кращає. Тому в дитинстві не хотіла розвиватися у письменницькому напрямку, бо всі літератори скоро помирають.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   50