Автори /
Наталя Карраско-Косьяненко
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
У човні
•
Під дощем
•
Розмова зі смертю
•
Місто, в якому не видно посмішок
•
Джанике з Кирк-Ор (Чуфут-Кале)
•
Не вистачає зітхань
•
Істинне щастя
•
Сніжний танець
•
***
•
***
•
Русалонька
•
Я ходжу по сірій стелі
•
Прокинулась
•
Розкладу я ватру
•
Прив'яжу до візочка вітрила
•
Дівчина любить крейду
•
Волоцюга вічності
•
Відчини!
•
Здається
•
Roma
•
Пісня хаосу
•
Пух
•
Над річкою
•
Ромео і Джульєтта. Вільні.
•
Сова-примара
•
***
•
Обернусь я лебедем белым
•
Відьма
•
Що знає слон?
•
Білий кінь
•
Шторм
•
Струмок
•
Художник і вітер
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Чи справді вони у нашому світі,
Ці двоє закоханих в сніг пелюстків.
Ці двоє закоханих в сніг пелюстків.
Краплі сонця бузковою ніжністю,
наче дотики на листках,
наче дотики на листках,
Як хочеться мені на карантині
Найтоншу сукню бережно вдягти,
Найтоншу сукню бережно вдягти,
Місто в масці сховало посмішку,
Над прозорим схилилось морем,
Над прозорим схилилось морем,
У місті каменю, повітряних фортець,
Де скеля понад прірвою звиса,
Де скеля понад прірвою звиса,
Не вистачає зітхань
Обрію золотого,
Обрію золотого,
Відкриваю вночі вікно –
Тиша має морський аромат,
Тиша має морський аромат,
Ти моя синьоока красуне,
Наш танок закружляє, як сніг,
Наш танок закружляє, як сніг,
Скажені хвилі змили моє місто,
Бурхливе море вкрило геть усе.
Бурхливе море вкрило геть усе.
Мені набридло прокидатись
І йти за натовпом в туман,
І йти за натовпом в туман,
Русалонька
Я ходжу по сірій стелі
Сонна, головою вниз.
Сонна, головою вниз.
Прокинулась. Ще темно.
І знов сріблястий спів
І знов сріблястий спів
Розкладу я ватру
Центром світовим,
Центром світовим,
Прив'яжу до візочка вітрила,
Понесемося в чисті поля,
Понесемося в чисті поля,
Дівчина любить крейду
З кавою та дощем.
З кавою та дощем.
Безсило путь мовчить до мене,
А я штовхаю крик вітрів
А я штовхаю крик вітрів
Страшна нудьга мене лякає –
То є пекельний, темний шлях:
То є пекельний, темний шлях:
Мені здається, більше я не в силах
Летіти краєм зоряних світів.
Летіти краєм зоряних світів.
Квітчастий вогонь
Моєї спідниці,
Моєї спідниці,
Прокинулося море, вже летять
Зелених хвиль далекі голоси -
Зелених хвиль далекі голоси -
Газети, пил, асфальт, машини
І гамір, втома біганина
І гамір, втома біганина
Стоїть над річкою людина,
А з вуст її злітає дим;
А з вуст її злітає дим;
Коханці пройдуться по павутинці,
Яка літає у повітрі,і не впадуть.
Яка літає у повітрі,і не впадуть.
Відпускаю сни свої на волю
В ніч нестямну білою совою,
В ніч нестямну білою совою,
Вогким туманом
Укрило гори,
Укрило гори,
Обернусь я лебедем белым,
К мировым улечу краям
К мировым улечу краям
А я сідаю на мітлу
І вилітаю,
І вилітаю,
Я чую музику горіхів,
Що падають на камінь,
Що падають на камінь,
Сонце сходить над лиманом
І шепочеться з туманом,
І шепочеться з туманом,
Холодне море задзвеніло
Прозорим сяйвом диких хвиль,
Прозорим сяйвом диких хвиль,
Струмок побіг
За небосхилом
За небосхилом
У фіолетове повітря
Нічного міста сніг летить,
Нічного міста сніг летить,