Автори /
Марина Ковальчук (1988)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Я лялька вуду, щоразу інша
•
Хто вони в біса такі, ті поети?!
•
females
•
Ти навчилась втрачати...
•
якби ти був бомжем...
•
Моє місто...
•
Транскрипція душі...
•
БІЛЬ ЧАСУ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я лялька вуду, щоразу інша.
Самотня постать сирих підвалів.
Самотня постать сирих підвалів.
Хто вони в біса такі, ті поети?!
Білі ворони в порепаних гніздах.
Білі ворони в порепаних гніздах.
Ми течем як вода і стрибаємо в пащу неба,
І зализуєм псам лишайним колючі рани,
І зализуєм псам лишайним колючі рани,
Ти навчилась втрачати,
навіть тих, хто зникає навіки, –
навіть тих, хто зникає навіки, –
якби ти був
бомжем
бомжем
Моє місто – це ніч голодна
Із порожнім гнилим нутром.
Із порожнім гнилим нутром.
Транскрипція душі в моїх очах,
А тіло – просто маска карнавальна.
А тіло – просто маска карнавальна.
Як думаєш, а часу не болить
Старіти і вмирати кожну вічність?..
Старіти і вмирати кожну вічність?..