Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Марія Марченкова (1992)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    Я приречений в'язень з журбою за вічність -
    на плечі fleur-de-lys, і розіп'ято шпаги
  •   Замало димарів пташиним крилам...
    Замало димарів пташиним крилам,
    аби весні зотлілій розцвісти.
  •   Шукаю тиші з втечею обіруч...
    Шукаю тиші з втечею обіруч,
    відлунює у скронях простір вікон.
  •   Всього лише передумова кулі...
    Всього лише передумова кулі –
    безокість неба ввись, розлогі сни
  •   Без назви
    Я посію дитинство змарніле своє
    аби як і нізвідки, й не знати коли,
  •   * * *
    Отим-бо й ба, що світ на всіх єдиний,
    на всіх у нас одні й ті самі пута:
  •   ***
    так солодко цю тишу наслухати
    й розігрівати в вогнищах свій біль...
  •   ***
    Лиш 'АNAГКН' - рок давньогрецький...Життя - позаочно
    Ніщо все ж не зміниш...ні на що, навічно...
  •   ***
    Так ось блукай, ненавчено, натхненно
    Завжди з мовчанням зашпор у плащі
  •   ***
    А деревам листопадово. Листя падає.
    Бо фарбують всі лиси по осені гілля
  •   * * *
    У дерижаблі з лотосів шукати
    Усім годинникам у пригоршнях піску,
  •   * * *
    Слідами неталих снігів
    моря мандрують
  •   * * *
    Блазень виходець з гущі кави
    у якого годинник замість ока одягнуто
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки