Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ільчитин Галя




Огляди

  1. Слово
    Я так давно нічого не творила,
    Аж дивно інколи стає.
    Раніше я була "на крилах",
    Коли писала. Та про те,
    Час у життя краде хвилини
    Й не помітно все так плине,
    І розумієш, що усе - вже надто пізно,
    Та про те, забути все?
    Це не можливо!
    Я ж це робила, я ж творила,
    Хіба не я вже це?
    В душі - я та сама людина,
    Яка слова перетворила
    У сльози, радість та печаль...
    Я ж Словом душі зігрівала,
    Сміття із душ я вимітала,
    тим самим Словом!

    Я знала, що повернеться знов.
    Це бумеранг. Й той час прийшов,
    Коли воскресло СЛОВО.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Згадка про осінь.
    Опалий лист звіща про осінь.
    Звіщають і поля сумні,
    ще на яких здавалось й досі,
    Шуміли колоски важкі.
    Ключ журавлів високо в небі
    Про осінь нам змахнув крилом.
    Сюди їм повернутись треба,
    Та смерть зітре когось жалом.
    Чомусь ввесь світ сумним здається,
    І серце в осінь перейшло
    Стара верба до долу гнеться.
    Сивіє шлях. Життя пройшло...



    Коментарі (3)
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5
    Самооцінка: 5

  3. Зрада
    Ти вбив мене, навіщо?
    Навіщо знищив душу,
    Яка коханням ніжним тебе любила!
    Чи може я занадто полонила
    У тебе краєць серця?

    Моя ж душа як скельце
    прозорою була.
    Тепер померла...
    і навіки стерла
    прекрасні почуття до тебе,
    І вже не треба марного каяття.

    Душа воскресла інша -
    Самотня, чорна й грішна,
    то зламана душа.
    Вона жалю не знає,
    Не любить й не страждає,
    це зраджена душа.
    Блукає й заглядає,
    Немовби знов шукає
    ті вбивчі очі...
    Й сама собі шепоче: "Лиш тільки б не знайти"...



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 5

  1. Реквієм любові
    Неначе спалах - почуття
    Прокинулись в моєму серці,
    Коли зустрілись ти і я.
    Та це лиш спалах, і відверто
    Скажу, що швидко гасне він,
    не бути разом нам з тобою.
    Ти розумієш це, бо ти
    споріднена душа зі мною.
    І серце, не потрапить в плін
    Високих почуттів та чистих,
    Ти розумієш це, бо ти
    не бачиш у стосунках змісту.

    Я хочу в серці зберегти
    Назавжди цю приємну тýгу,
    Адже не знаю, чи знайду
    В житті своїм такого "друга".





    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5
    Самооцінка: 3