Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Комаров

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-10-26 11:27:40 ],
на сторінці поезії     "Василина Верховинка. Встреча на Сретенье"   Комаров Олександр

Туман стоит (лежит, парит, дрожит ...)
"Не оглянись в былое" - несогласование во времени. Можно или "оглянись в былое", или "не оглядывайся в былое".
Коментатор Олександр Комаров, [ 2009-10-26 12:32:49 ],
на сторінці поезії     "Василина Верховинка. Встреча на Сретенье"   Комаров Олександр

Як просто, Чорнявко, я про ОТК не жартую.
Як не хотів зберегти "оглянись в былое", навіть придумав, як там в нащадків Френсіса Дрейка - фьюче інзе паст? Наче б то криміналу ніякого - є люди які в минуле не озиралися ніколи. І обіцяють ніколи не озирнутися, з тих чи інших причин. Звідси і фраза - не озирнись, бо не витримаєш.
Але згоден з Чорнявкою. Василино, ти як?
Коментатор Олександр Комаров, [ 2009-10-26 13:26:13 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

Верховинка Василина Іванина. І знову обіцяють дощі...
...Лови летючу мить життя...
Олександр Олесь
..............
Перечекаю дощ в оцій кав’ярні,
скраєчку сяду, сумно помовчу.
Забуті мрії, сподівання давні
озвуться під мелодію дощу.
Вся суєта і клопоти щоденні,
буденності набридливий мотив
розтануть, щезнуть маревом непевним.
(А чом би й ні? На світі стільки ж див!)
Самотності холоднувате сяйво
мене огорне трепетним крилом.
Як затишно одній! І чашка кави,
і музика дощу – усе на славу...
Що ж, доля не завжди карала злом.
Чоло гаряче опущу в долоні:
дорогоцінні хвилі забуття.
Але шепочуть краплі монотонні:
немов цей дощ, закінчиться життя...
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-10-26 14:39:40 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

І знову не вгадала, видно, нікудишній я психолог
:(( цей вірш
ОК, дякую-предякую :)
найбільше сподобалися два останні рядки :))
деякі слова, здається, звучать якось не по-російськи? чи це я не той
ну, буду перечитувати :)))
І хто би міг подумати –
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-10-26 14:49:29 ],
на сторінці поезії     "Василина Верховинка. Встреча на Сретенье"   Комаров Олександр

ПРИВІТ!
здається, ніколи не можу тебе зустріти тут, наче в різних півкулях :))
озирнись – не озирайсь: таки Люба правду каже, не можемо їх заміняти, хіба спеціально якось, зі стилістичною метою?
але в мене та ж думка: не озирайся – не говори зайвого, не торкайся руки, бо не витримаєш, і тоді може бути проблема багатьом, не тільки тобі.
Коментатор Юрій Сегеда, [ 2009-10-26 14:50:24 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

скраюшку - скраешку
озвуться - отзовутся, откликнутся
рутина ежедневна - тут "ежедневная", бо це означення, а не присудок...
Коментатор Юрій Сегеда, [ 2009-10-26 14:51:37 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

горячье...
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-10-26 14:51:47 ],
на сторінці поезії     "Василина Верховинка. Встреча на Сретенье"   Комаров Олександр

а що таке ОТК?
калаши я знаю
ИЖ –?
колись творилися слова, казала Ліна Костенко, тепер абревіатури :((
Коментатор Олександр Комаров, [ 2009-10-26 15:46:10 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

Прав Юрію, прав.
З "горячье", що невже ніяк. Наче, хоча правильно, думати слід. Дещо зараз, а щось Чорнявка допоможе-скаже?
Коментатор Олександр Комаров, [ 2009-10-26 16:36:21 ],
на сторінці поезії     "Василина Верховинка. Встреча на Сретенье"   Комаров Олександр

Василино, Василино, добра ти душа. Василино, а може ти чарами володієш, як Олеся купрінська? І рутою вправляєшся і привороти розвертаєш? А Василино?
ОТК - відділ техконтролю. ИЖ - мама рідна "калашів". Китай - мачуха. Після ОТК на ИЖ результат гарантований, інакше подвиг одних - злочин інших. Не як ОТК на колишньому львівському кинескопі. Не в образу будь сказано галичанам. Я про велику радянську систему взагалі.
А вона (система) буде нагадувати через покоління. :(
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-10-26 18:26:30 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

1) "сИдя" - в русском только такое ударение.
2) "исчезнут, сгинут будто в полдень тени –
на свете ведь бывают чудеса!" (тут лучше вместо точки тире)
3) "Прохлада одиночества так падко..." - не гуд. Как можно падко охватить?
4) "Лицо горячее вкладу в ладони" - "вкладу" - украинизм.
Подумаю над вариантами - скажу :))
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-10-26 19:26:03 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

Варианты:
1) Пережидаю дождь в кофейне этой,
и чтобы не терялось время зря,
Мечтаний давних и надежд приветы
нахлынут под мелодию дождя (ну, знаю, что не ой-ой-ой :)
4) "лицо горячее уткну в ладони".
Коментатор Ярослав Чорногуз, [ 2009-10-26 21:45:00 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

А ще можна: "вложу в ладони"
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-10-27 07:01:39 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

ну от, можна працювати далі :)))
Коментатор Олександр Комаров, [ 2009-10-27 09:58:19 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

Все ти бачиш, Чорнявко! Серцем відчуваєш.
Спасибі хоч "на час" і "рутины накопленье" не зарубала. :) Та і "в полдень тени" не бог зна який оборот.
А зараз що скажеш, Чорняв?
Пане Ярославе "вложу" приймається зразу. А потім глянув на "в ладони". Та і є від Чорнявки... може ще хто що скаже?
Ось так всім миром... Всім подяка! Василино, як нині?
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-10-27 15:45:58 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

... все краще і краще :))
може, в кафешке ?
щоб не так серйозно, бо аж страшно :))
ну, напр.
дождь переждать смогу в кафешке єтой ?
нє, шось не так
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-10-27 15:47:44 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

ОК, ти чо не на роботі?
я тут сиджу, не можу дочекатися, а тебе вже нема :((
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-10-27 16:11:31 ],
на сторінці поезії     "Василина Верховинка. Встреча на Сретенье"   Комаров Олександр

Хм, добра душа :)))
зразу згадалося Лукашеве : я душу дав тобі, а тіла збавив :)
але це підсвідомо.
насправді чарувати я не вмію.
що стосується привороту, то рута його і не наводить, і не знімає, я це серйозно.
Може допомогти настоянка мандрагори, корінь її – тільки не душі, а тілу; але це досить небезпечно, бо знімає ВЗАГАЛІ потяг людини до людини (і не до конкретної), можливо, й назавжди, тут важко із дозою визначитися, хіба дуже добре знати темперамент людини тощо; але в мене уже кілька років нема взагалі запасу й маленького мандрагори, а шукати її треба на горі КУК ранньою весною або пізно восени; я вже туди не доберусь :((
у принципі, можна ще пригадати й щось інше, легше, тільки треба поміркувати; а це тобі для вірша якогось треба? чи для поеми? :)
можливий варіант із любкою дволистою, але це слабеньке зілля, так, для нетривокого характеру персонажа, хоча...
але – змінювати силоміць щось у чиємусь житті означає перебирати частину енергетики на себе, і можна "надбати" купу проблем, з яких потім не вийдеш. я це точно знаю :(
Ти вже сюжет накреслив? і тільки деталі обмірковуєш?
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-10-27 16:13:57 ],
на сторінці поезії     "Василина Верховинка. Встреча на Сретенье"   Комаров Олександр

Звісно. Вибач, це не моя справа :)
Усе мусить бути гаразд, так думаю.
Коментатор Іван Зубар, [ 2009-10-28 15:42:04 ],
на сторінці поезії     "Верховинка Василина Иванина. И вновь обещают дожди…"   Комаров Олександр

Преступление и наказание, тобто,
не можна карати по-російськи.
З пошаною Іван.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   31