Міняю сонце на твої обійми,
А зорі всі - на усмішку твою.
Залишу місяць, щоб світив опівдні.
Я божевільна... вільна... я люблю.

Коли впадеш до моїх ніг,
Облитий кров’ю з тисяч ран,
Коли ти скажеш, що не зміг
Забути ту, що скривдив сам,
Коли сльозами оросиш
Ти землю, чорну і страшну,
Коли із вуст твоїх злетить
Благання стримати стрілу,
Коли, принижений,
Впадеш
Ти на коліна,
Прокричиш,
Що я єдина -
Не знайдеш
Ти співчуття в очах моїх.

Тремтить рука, тремтить струна...
П’янкий я трунок п’ю.
Для тебе - хочеш? - я - війна,
Я всіх умить спалю.

Тремтить рука, тремтить струна,
Я вся горю, до дна твоя.
Для тебе - хочеш? - я - гроза,
У небі - бачиш? - блискавка-змія.

Тремтить рука, тремтить струна.
Дзвіночок лісовий - це я, це я...
А хочеш?.. Чуєш - тиші глибина,
У ній - я вся. Тремчу. Твоя.

Каменем упав у душу біль:
- Ти не бійся, я не зраджу, я весь твій.
Я з тобою зранку і вночі,
Хочеш - смійся, плач;
Говориш чи мовчиш.
І нікуди я від тебе не піду,
Кращої за тебе не знайду.

І полегшало душі моїй,
Бо тепер у неї є свій біль.