•  Небесна колискова

Зіронька маленька натяга ковдринку
На свої зіркові рученьки ясні,

•  Осіння ніжність

ВоНа торкнулася мене – а я цього і не помітив,
Все біг по стрілці в нікуди, читаючи чужі зеніти

•  Щастя із кишені

Заходжу. Тихо на порозі.
Хоча чи є він цей поріг?

•  Краплі дощу гнуть до долу

Краплі дощу гнуть до долу
Боляче ріжуть обличчя

•  Я словоплет

Я словоплет, майструю, бач, коралі
Із цих перлин людянського буття

•  Найкращі йдуть найшвидше

Пам’яті Віталія Кушнірика
Найкращі йдуть найшвидше

•  ***

Квіти не люблять плівки
І букетів розкішних не треба,

•  ***

Коли я буду у віці,
Звісно, як доживу до цього.

•  Кава

Кава буває гарячою,
Коли щастя б’є фонтаном у душі,

•  Танець

Я кішкою підкрадуся до тебе у танго,
Спочатку ніжною, бажаною,

•  Я вдячна долі

Я вдячна долі за її тепло,
Що будить ніжним променем щоранку,

•  Маска

Знімаю маску зі свого обличчя,
Важка вона, бо глинистий пісок.

•  Чайка

Я йду вперед, я бачу світ -
Красивий, милий, досконалий.

•  ***

До твого чола схилю я небосхил,
Мов Атлант… з жіночими руками.

•  Крила

Я живу не тут, а десь вгорі,
Там, де вітер й сонце заблукали,

•  ***

Волошка синя – глибина душі!
Ти увібрала в себе дух землі

•  Пам’ятник посеред Львова

Найвища ніжність білого крила...тримала камінь,
Пір’їни, вірні, в небо піднялись, цвівши вустами,

•  Кінець

Нічна остання станція метро.
Туди уже не їздять поїзда,

•  ***

Я заколишу тебе ніжністю,
Білі квіти торкнуться щоки,

•  ***

Цвіт дерева! Не облітай, зажди!
Ще день, ще мить, хвилиночку залишся,

•  Театр любить тишину...

Театр любить тишину,
І велич любить мовчазну,

•  Загорнутись тобою

Приходить ніч, зорившись звисоти,
Проснулись книжки і нашіптують казки,