Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Ярмуш (1981)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ольга Ярмуш, [ 2011-01-26 11:40:36 ],
на сторінці твору     "Наша давньослов'янська міфологія"   Майстерень Редакція

Боже, яка чарівна тема!!!
Так, слов'янська міфологія уже досить глибинно вивчена і описана Костомаровим, Плачиндою, Лозко, Силенком (Сергій Плачинда зазначає, що "сьогодні не можна говорити чи писати про д/українську міфологію без посилань на велику фундаментальну працю Лева Силенка "Мага Віра""), Войтовичем та ін., але не популяризована. Про що говорити, якщо навіть учителі мають про неї туманне уявлення (була присутня на одній зустрічі, де одна вчителька 4-гранну Сваргу недбало назвала гітлерівською емблемою)? Але ж помалу та й починаємо повертатись до витоків!Здається (не впевнена, хай підкажуть практикуючі вчителі), але зараз в школі під час вивчення курсу давньої укр.літ-ри вже проходять міфи про Оріану і Ора, про створення світу і про первісних богів за уявленнями наших предків.
Та й сучасні поети то там, то тут та й використовують образи Ярила, Дажбога, Берегині, Лади і т.д і т.п. Як і письменники - той самий Нікітін у своїм слов'янськім фентезі "Троє з лісу"
зібрав під одним дахом багато слов'янських і не дуже героїв та міфів.
Тому, шановна Редакція, на питання "Чи це вже описано?" можна дати відповідь - описано і описується, і ще буде описуватись і обігруватись не один раз. ))) От тільки Ваша думка дуже правильна - ознайомити авторів, які не дуже знайомі з духовністю нашого народу, хоча б із найзагальнішим. Може, для когось це стане відкриттям, а комусь, як мені, буде надзвичайно приємно почитати і отримати задоволення від прочитаного.
Коментатор Ольга Ярмуш, [ 2011-02-20 18:33:41 ],
на сторінці твору     "Арабески"   Ярмуш Ольга

Коментатор Ольга Ярмуш, [ 2011-02-21 09:56:22 ],
на сторінці твору     "Арабески"   Ярмуш Ольга

Коментатор Ольга Ярмуш, [ 2011-02-22 09:33:57 ],
на сторінці твору     "Арабески"   Ярмуш Ольга

Ви дивитиесь на все під дуже широким кутом, включаючи у свої роздуми психологію творчої особистості і філософію. Але, як на мене, Поезія (і мабуть, Проза,- про це не судитиму, бо переважно віршую) - спонтанна. Хіба її вконтролюєш? Чи те, що пишеш?
Кіяновська стверджує, що найкращі свої твори пише в стані трансу. Та хіба тільки вона? А якщо створювати певну досконалість, штучність на основі словниково-виважених рим, прорахованих складів, ритму, інших філологічних прийомів - у деяких авторів це дуже відчувається - виходить ніби й непогано, навіть довершено, але занадто вже відчувається в роті отой синтетичний присмак штучного продукту.

Але ж ще є Божа іскра (чи хто як назве, бо всі ми намагаємось зрозуміти природу цього явища). Живе людина життя, займається справами далекими від поезії, а потім раптом відчуває непересильну потребу братись до пера. Я маю одного такого знайомого. Все життя пропрацював рятувальником на воді, а потім, вже майже на пенсії, почав писати вірші і гуморески. Вірші при правильних римах слабуваті, а гуморески навіть дуже й дуже... Видав уже 10 збірок. А пише тільки 10 років...

Хочу сказати, що натхнення нелогічне. Його не вивчиш по порадах в Мережі (бачила щось на кшталт "Як навчитись писати вірші"). Треба стати, мабуть, злегка Фаустом, щоб досягти якогось успіху. І тут я згодна з Вами - якщо вже пишеш, то оцінювати себе потрібно адекватно. А ще - працювати, працювати, працювати...

1   2