Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Тетяна Роса (1964)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-15 22:29:17 ],
на сторінці твору     "***"  

Образ дощу - супер.Учора "тісно поспілкувалась" з дощем на відкритій місцевості, тож можу засвідчити, що бачила "стадо мамонтів", котрі щось вишукували хоботами на землі. А у Вас один, тільки величезний.А це:"Як зима дожене,
він загине останнім із роду.
Білі бивні впадуть
на пожовклу замерзлу траву.
Але, доки живий,
дощ збирає у хобота воду,
чеше бік об дуби
і насуплює хмарну брову…" - краса...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-17 22:07:45 ],
на сторінці твору     "***"  

Питання про усміхнене волосся першою порушила я. Можливо, якби я пройшла повз, нічого й не сталося б. Можливо, я нічого не зауважила б, якби Ярослав обрав інший образ до свого твору, де, наприклад, сонце осявало б волосся дівчини, а деякі прядки падали б на усміхнене обличчя… Тоді вам би не здавалось, що усміхатись можна тільки крізь бороду. Я маю в уяві два варіанти «усміхненого волосся», крізь яке можна ловити погляд. Це, крім уже описаного, ще варіант добре доглянутого, сяючого здоров’ям волосся, підстриженого так, аби спереду воно навмисно спадало на очі. Щодо вашого варіанту, то хочу запитати, де ж мають бути очі, аби їхній погляд у бороді доводилось ловити? Тож ваша уява якусь вкрай викривлену картинку вам подала. Якби ви вирішили зачепити Ярослава за цей образ , використовуючи, принаймні,надто кошлаті брови, або познущались би з образу до вірша, бо якось незручно шукати погляд у волоссі дівчини, що сидить спиною, я ще зрозуміла б,а з такою пародією, як у вас, мушу визнати тільки ваш потяг до висміювання фізичних і психічних аномалій, котрі аж ніяк не є смішними, та консерватизм уяви.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-17 22:26:52 ],
на сторінці твору     "***"  

"Ми можемо писати відповіді до безкінечності, але треба дотримуванися законів жанру і творити навколо образів, створених автором." - на разі спостерігаємо тільки подальше опускання інтелектуального рівня ваших текстів,перекручення в угоду власному его і бруд, бруд, бруд. На жаль, я не РМ, а то закрила б вам шлях до ПМ, бо більшого прояву приниження людини, як образу, створеного за подобою Божою, аніж струни, на яких ви граєте у своїх пародіях, важко уявити.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-25 17:22:51 ],
на сторінці твору     "Спроба не професійного аналізу"   Роса Тетяна

Так, Гарріо, я часто роблю помилки, часом з-за неуважності, часом бракує знань. Але не збираюсь з цього приводу комплексувати, тому не видалю Вашого коментаря, а спробую пояснити, чому я написала окремо. Адже помилки роблю не тільки я. Тож, можливо, комусь це стане в нагоді.
За правилом, якщо «не» з прикметником можна замінити іншим словом, маємо писати разом: непрофесійний - любительський ( Непрофесійна гра хлопчиків викликала у глядачів справжній захват.),неправильний(Непрофесійні дії лікаря призвели до великого лиха.) Але, у той же час, якщо висловлювання щось заперечує, «не» пишемо окремо: не професійні дії. ( Це не професійні дії) .
Отже, контекст грає визначну роль у цьому правилі. Порівняємо. Ця непрофесійна стаття є справжньою нісенітницею з точки зору фахівців. – Це не професійна стаття, але хіба можна назвати її поганою?
Отже, Гарріо, написавши «не» окремо, я хотіла підкреслити те, що стаття створена не фахівцем, а не її непрофесійний рівень. Якщо я помиляюсь, буду дуже вдячна Вам, Гарріо, коли Ви вкажете мені, де саме. Бо, на мій погляд, я, наче, діяла у згоді з правилом: http://ukrainskamova.at.ua/publ/morfologija_i_pravopis/napisannja_ne_z_prikmetnikami/6-1-0-107
І буду дуже вдячна Вам, Гарріо, якщо Ви вкажете мені на негаразди у тексті.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-09-25 19:11:24 ],
на сторінці твору     "Спроба не професійного аналізу"   Роса Тетяна

Я пошукала в правилах, то ось тут вказується, що можна писати окремо не тільки, коли є протиставлення, а й просто заперечення якості, вказаної прикметником, а в такому разі ніяких ком і «а» після може не бути: http://ukrainskamova.at.ua/publ/morfologija_i_pravopis/napisannja_ne_z_prikmetnikami/6-1-0-107
Заздалегідь дякую за «інших», Гарріо.:)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-04 15:29:20 ],
на сторінці твору     "***"  

Не знаю… Я першої частини «не помітила»: вона як преамбула, просто вводить у потрібний настрій, готує до основної думки. Хоча навколо «І буду я вічною, наче трава» можна цілу філософську концепцію побудувати.:) Друга частина більш об’ємна, більш концентрована. Не розумію, чому вона слабкіша. Настрій ЛГ не сприяє багатослівності, тому вірш побудовано на коротких реченнях. Тому не, наприклад, «Усе, як і вчора, і має причину» .- думка розмита, але її центром є «причина», а «Усе, як і вчора. На все є причина.» - тут у першому реченні акцент на «усьому», у другому він тільки трохи зміщується у бік «причини», бо вона не має особливого значення, бо «усе» залишиться таким, як є, як би майстерно не грав скрипаль. Тож, на мою думку, повтор «усе-все» цілком доречний: він утримує увагу читача у потрібному руслі. Далі перехід від загального до особистого: «Я - осінь» - і стає зрозумілим трохи відсторонено-споглядальна позиція ЛГ щодо того «усього»,- і логічний розвиток образу метафорою «По сутінках серця»… Загалом слів не багато, але вони, наче ескіз олівцем, змушують додумувати образ ЛГ, збирати його з «усього»: і течії часу з порами року, і трави, і підстав для жалів і спокою, тобто з усього, що ще називається іншим словом: життя. А хіба Ви під час читання мимоволі не спів ставляли з ЛГ себе, на порівнювали, не малювали паралелі? Отже, вірш живий, він дихає справжністю. І тому він мені подобається.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-04 21:28:01 ],
на сторінці твору     "***"  

Краса. Срібна павутинка оптимізму серед звичного осіннього естетичного спліну.:) Уляно, чи не пошукаєте можливості позбутися збігу: "на двоХ ВЖе готую"?
"Хай почнеться цей день дощем
І... теплом, яке є поміж нами..." - ммм, насолода...Хай воно завжди буде, те тепло....
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-04 22:36:35 ],
на сторінці твору     "***"  

Любо, я не намагаюсь з Вами сперечатись тут, просто виклала своє бачення, так само, як і Ви... Те, що ми бачимо вірш не однаково, навіть добре: автор побачить картину сприйняття читачами її творіння більш об'ємно. Я ж теж без претензій на суддівство.:)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-06 12:02:43 ],
на сторінці твору     "***"  

А я колись була знайома з чоловіком, закоханим у північні широти, сніги і північне сяйво. Він народився під тим небом, і, коли доля закинула до "биосферы уюта мирского" так і не звик. Зараз він десь там, у якутських широтах.:)Ну а про "мелкий алмазик и стопку банкнот" та "сердцами воспрять от семейного спуда" промовчу.:)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-09 23:32:48 ],
на сторінці твору     "***"  

"В якому ми народжені творцями" - тобто нас народили творці? чи ми народжені бути творцями? Це навмисна двоякість?
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-15 14:51:32 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарно, Олександре. Чітко увиразнена думка, котра спонукає читача глянути на себе, подумати, чи не з його ока колода... Мені дуже сподобалось.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-15 18:54:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Добре,погоджуюсь. Я надалі буду старанно обгрунтовувати свою думку, виставляючі високу оцінку. Але навіщо позбавляти інших можливості оцінювати мене? Мені не оцінка потрібна, я не хочу, щоб люди думали, що я зверхньо ставлюсь до їхньої думки про мій рівень, бо виходить, наче вони не достойні оцінювати таке цабе. То кого покарано? Хай мене не оцінюють за власним бажанням, а не тому що їх можливості позбавили. Та й не були ті цифри такими, щоб хизуватись, отже, якщо заувагу напишу, людині не боляче, бо можна і не надто серйозно сприймати... А зараз і критикувати страшно...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-16 00:20:30 ],
на сторінці твору     "***"  

Цілком логічний підхід. Хоч якась гарантія рівності умов, а не «титулів», дійсних і надуманих… Головне, аби не вийшло за приказкою про оті наміри, що ними якусь там дорогу вистелено.:) Можливо, варто зробити чорновий варіант і винести на обговорення? Принаймні, спроба колективного пошуку істини повинна привести до доброзичливого сприйняття нових норм переважною більшістю.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-23 01:49:22 ],
на сторінці твору     "***"  

Жива тема, Лесю, але надалі намагайтесь уникати рим типу "діти - квіти". Часто уживані рими знижують враження від твору. Подумайте, може там якось "рокіровку" "квіти - літа" зробити?
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-23 21:24:09 ],
на сторінці твору     "***"  

А чому саме Пігмаліон, Лесю? Та й вимовляється цей рядок трохи важкувато.
"Окрайчиком заломленого світла
Торкнулась ніч останньої сльози" - ось тут краса, дуже сподобалось.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-23 22:19:00 ],
на сторінці твору     "***"  

Лесю,просто з вірша виходить, що ЛГ, тобто Ви йдете наугад, немов Пігмаліон, от і стало цікаво, де той скульптор навмання ходив. А милування навколишнім тут не проглядає, можливо, ще варто над цією частиною подумати.
А щодо використання у школі, то будь ласка, Ви педагог, тож орієнтуєтесь, що дитячому віку підійде, а що ні. Адже тут як у лікарні: головне не нашкодити.:)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-10-31 17:08:57 ],
на сторінці твору     "***"  

Зазвичай те, що ми вважаємо поразкою, є усього лише сходинкою до наступного, більш успішного періоду життя. Необхідно тільки не зависати у тимчасовому моменті, адже наступна сходинка чекає…
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-11-08 22:22:15 ],
на сторінці твору     "***"  

Ялинки, безтурботно пелехаті,
торкну злегенька і прошепочу:
"Не дай Господь
стояти в теплій хаті
у бурштині смолистого плачу…" і я з такими думками і відчуттями на ялинки дивлюсь.:)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-11-08 23:13:56 ],
на сторінці твору     "***"  

Справді, гарна праця. Лесю, у шостому рядочку випадковий пробіл у слові "день".І ось тут:
"Ь(єрчик) маленький нічого спитати не сміє,
Юду лукавого кине в невільний содом." - хто кине Юду в содом, єрчик? Важко зрозуміти, що Ви хотіли сказати у цих двох рядках, погоджуюсь з Галиною. А у всьому іншому справді дуже гарно. Написати акровірш так, щоб він виглядав природно не кожному вдається, а у Вас гн тільки природно, а й цілісно-багатообразно.:)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2013-11-09 00:09:08 ],
на сторінці твору     "***"  

Не треба в шахіди, Ярославе, краще в еко-воїни. Не варта та крутня таких жертв, це всеодно що віддати їм своє місце під сонцем...
1   ...   20   21   22   23   24   25