Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Тетяна Роса (1964)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-01-24 16:21:00 ],
на сторінці твору     "***"  

Який жах... Людо, мені і на думку не спадало, що мій коментар можна так сприймати.То забагато честі, щоб хтось присвячував мені, бодай і такі твори. Мені таке і на думку не спадало. Тож і зверхності бути не може. У мене просто немає причин дивитись на когось зверхньо, бо кожен бодай чимось мене перевершує. А щодо мого коментаря - я просто хотіла поділитись з Вами, Людочко,думкою, що не варто зациклюватись на чиємусь поганому ставленні. І що "мур-офіціоз" і справжнє життя - то різні речі. Ви викликали у мене симпатію своїми коментарями, Ви здались мені цікавою людиною, з якою можна спілкуватись на різні теми, от і все. Вибачте, що мій коментар видався такий неоковирний, що Ви зрозуміли його саме так. Ніде, у тому числі і у Поетичних майстернях, я не маю ні значення, ні впливу, аби дозволити собі таке ставлення, у якому Ви мене звинувачуваєте. Але визнаю себе винною, що дала підстави Вам так подумати. Ще раз вибачте. З щиро дружніми почуттями.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-01-24 16:31:28 ],
на сторінці твору     "***"  

"Бог здавна посилав мені людей,
Бо ми людське в людських шукаєм лицях."!!! Жалкую, що ми не подруги. А вірш мені сподобався.З усіх Ваших віршів він найближчій моєму сприйняттю.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-01-24 16:54:56 ],
на сторінці поезії     "Кризовий настрій"   Роса Тетяна

Дякую, що вказала на одруківку - "де спокій". "Дай угору мету здиратися" то "дай мету здиратися угору". Невже і справді від перестановки зміст настільки постраждав? Мені здавалось, що залишився цілком зрозумілим. А щодо єдності - набридли міжполітичні чвари, що шкодять країні вцілому, бо вважаю, що єдина їх мета - "разделяй и властвуй".Тож мова йшла про єдність народу у протистоянні цим чварам. А "Молитва до...когось" - бо вийшло схоже на молитву, але адресувати її богам безглуздо, і цей "хтось" це звичайні люди, яким не байдуже. Дякую за коментар.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-01-24 18:30:51 ],
на сторінці поезії     "Кризовий настрій"   Роса Тетяна

"Зуби гострі" на побутовому рівні - досить часто зло, якщо дістались поганій людині, бо вона не в життя вгризається, а у горлечко ближнього. Але країна повинна уміти захистити свій народ, тож повинна і "зуби" мати. Але тут "вгризатися в життя" - це долати перешкоди і просуватись вперед (нам - як країні, а не мені та ще комусь для власних потреб)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-01-26 13:13:51 ],
на сторінці твору     "***"  

"а я не вірю – віщій „правді” снів
про рівність одиниць поміж мільйонів" - слово "снів" вжито похідним від слова "снить" про щось, тобто мріє так сильно, що ця мрія починає здаватись дійсною у снах і майже ввижатись насправді.Я правильно Вас зрозуміла, Вікторіє? Мені здається, що в лапки тут варто взяти не тільки "правді", а й "віщій", - і ніяких дилем у читача не виникатиме. Хоча, якщо сприймати " віщій" як напророченій, то можна і без лапок.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-01-26 13:56:34 ],
на сторінці твору     "***"  

Попри всі "але" які виникли у мене при читанні - поєднати світлість, осяйність з протестом -завдання не просте.А тут воно виконане. Зміст перевершує форму і може геть її затьмарити при хорошому прочитуванні. Одні речі краще читати, інші - співати, а цю - слухати.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-02-02 05:22:49 ],
на сторінці твору     "***"  

Багатовимірно. Не сподобалась єдині декілька слів: " хапай з полиць магазинів , усе, що цікаве , бо ми - любимо тебе" Тут є до чого причепитись з точки зору виховання і любові. Але в цілому спододалось.Я б сказала на 6, якби не ці кілька слів.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-02-14 00:17:24 ],
на сторінці твору     "***"  


Спілкування у коментарях має великий недолік: ми не маємо можливості сприймати невербальні повідомлення, бо ні виразу обличчя, ні пози, ні справжніх інтонацій. А підсвідомість працює, доповнюючи, щоб комплект був повним. Одні й ті ж слова можуть мати різне значення, в залежності від інтонації, з якою сказані. І навіть маючи перед собою «повний комплект» люди сприймають сказане в залежності від свого настрою, душевного стану. Коментар – то не розфарбований, швидкоруч зроблений малюнок, і крім того, що він має свої недоліки, уява кожного розфарбовує його по своєму. Тому, мабуть, і спалахують час від часу такі от «обміни думками». А вони перетікають у вірші, які теж можна тлумачити на свій розсуд. А ще реальні події і взаємодії у тому, реальному світі… Я прочитала Ваш вірш трохи раніше, до того, як тут стільки наговорилося, але не мала можливості сісти до комп’ютера з тим, щоб що-небудь написати, а до вечора моє враження вилились у римовану форму; не знаю, як Ви це сприймете, бо у ньому емоційний відбиток не тільки Вашого вірша, але й усього іншого, що траплялось мені на очі у ПМ і пов’язаного у моїй уяві з цією темою. Як би хто не тішився, що бачить цей світ у реальному світлі, правда полягає у тому, що від кривих дзеркал свого сприйняття ми нікуди не дінемось. І хай моє дзеркало буде найкривішим, але мені подобається бачити у ньому Ваше відображення. Тож дзеркала у моєму римованому відгуку трохи не ті, про які згадувала у своєму коментарі Чорнява Жінка.
Облиш блукати поміж міражами
І не звертай уваги на примар –
Це місто намальоване у хмарах,
Володареве щастя і кошмар.
Не зафарбовуйся у колір неживого,
Але і йти кудись не поспішай.
Курять дими тут з присмаком гіркого?
Ти щиросердя вітер упіймай
І приручи. Розгонить вітер
Примарні міражі і міражі примар –
Ти розіб’єш примарами налитий
Примарного життя спотворений бокал.
У дзеркалі кривенькому дрібничка
Набула форми й розміру стилета?
Та посміхнись, бо то погана звичка –
З дрібнички вимальовувать портрети.
У Пана власне дзеркало – велике;
Пробач же Пану слабкість і не сердься:
Ховається під сонцесяйним ликом
Людське, хоч і велике, серце.
Всі дзеркала криві у цьому світі,
Бо є лише у мріях ідеал.
Дозволь своєму серцю розглядіти
Все справжнє в відображенні дзеркал.
Не поспішай зникати світ за очі,
Будь ласка, я цього - не хочу.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-02-14 12:47:08 ],
на сторінці твору     "***"  

Я адресувала свій коментар Блакитній Кішці, але якщо то буде на користь і іншим, то будь ласка.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-02-23 13:26:06 ],
на сторінці твору     "***"  

І споглядають чоловіки одну медаль з двох різних боків та й сперечаються про те, що на ній намальовано...
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-02-23 13:32:46 ],
на сторінці твору     "***"  

Здатність мислити і Розум - то різні речі, Миколо. То ж якщо і "дали", то не всім.:)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-02-23 13:47:18 ],
на сторінці твору     "***"  

Чимось мені Ваша кішка, Аню, симпатію викликала. Гарний вірш.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-02-24 01:01:35 ],
на сторінці твору     "***"  

Ну, не такий уже він і заплутаний, зміст тобто.Досить вдала спроба написати психологічний детектив, правда образ головного героя дещо розмилений, занадто нав'язливо пописаний зв'язок цого психологічного портрета з поганим дитинством, це нівелює інші події. До речі, виходить,що головний герой ще той нікчема, з радісним мазохізмом перекладає всю відповідальність за свою особистість на матір, а сам навіть не спробував бути справжнім чоловіком, а тільки прикидався ним, обманюючи не тільки інших, а і самого себе.Гадаю, автором так і задумано? Але тоді зайва згадка про геніальний розім. І син його теж не був сильною особистістю, бо сила ця полягає не у здатності зваблювати дівчат, а в умінні бути авторитетом для інших, навіть без наявності бажання когось за собою вести чи на когось впливати, а це ніяк не було поки що прописано, хоч і могло б бути(у розмові з студентами, наприклад)І головний герой знову заперечує свою геніальність,малюючи собі сина таким, яким йому хотілось його сприймати, а не таким, як той був насправді.Відчувається чоловіча стереотипність.Це не означає, що усе геть погано, просто деякі місця треба доопрацювати, на мою думку.Бо якщо цікавить і у такому вигляді, є сенс працювати далі.Успіхів авторові!
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-02-25 14:37:30 ],
на сторінці твору     "***"  

"Безмежний час картає відстань у сотні днів.","Ворони водять хороводи,гойдаючи на крилах небо." - гарно сказано. Сподобалось.Успіхів,Аню!
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-02-28 00:32:24 ],
на сторінці твору     "***"  

Мені перетікання думок і образів сподобалось.Маю тільки запитання: чому "Твої хмари несправжні... Наче діти грудні"? Якось в моїй уяві несправжність з дітьми не в'яжеться. А ще мені не хочеться погоджуватись зі зміною "білчатка" на " білченятко", бо може "білченятко" і правильніше, та з "білчатком" звучало краще.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-03-01 00:42:52 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую за тюльпани:)))Я про "білченятко" - може не у ньому проблема, а у "неначе"- "як те"?
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-03-02 12:53:01 ],
на сторінці твору     "***"  

Люба, первая часть - прелесть, она мне кажется настолько самодостаточной, что прочитав её на главной странице я не ожидала, что здесь две части. Вторая часть в некоторой мере дублирует мысль, уже сказанную в первой, поэтому подумайте, пожалуйста, так ли она необходима?
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-03-02 13:17:31 ],
на сторінці твору     "***"  

Любо, хороший вірш, але можливо, що він не викличе емоцій, бо на цю тему вже стільки написано хорошого і різного, що багатьом уже просто хочеться "копати сад". Мовчки, чи співаючи про абсолютно інше для розради, жити і рухатись вперед.Зараз люди відчувають потребу дій, конкретної інформації, а не закликів, а поети - ті ж люди, тому і примовкли трохи відносно цієї теми. А думки у вірші справді хороші.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-03-02 13:29:45 ],
на сторінці твору     "***"  

Ой, Ларисо, вибачте, ім'я сплутала.Це випадково, чесне слово, просто я трохи неуважна, задумалась про вірш, а спілкуватись з Вами маю можливість не так давно. Вибачте, я не хотіла Вас образити.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2009-03-05 12:39:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Колорит правда... Есенина напомнило... Красмво...Красота - она ничья, она пинадлежит Миру и имеет право быть на любом языке.Интересная ситуация, Владимир, для Вас стихи на русском - "творчий відрив од реальності україномовного повсякдення", а для меня стихи на украинском - попытка уйти от русскоязычной повседневности, восполнить нехватку родного языка. А ведь мы живём в одной стране... Но в том, что патриотизм дураков порой хуже вражеских происков - я с Вами согласна на все сто!
1   2   3   4   5   6   7   ...   25