Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Тетяна Роса (1964)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-03-18 15:42:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Світ мовчить, світ стоїть, світ летить.
Нам ніколи його не дігнати.
А життя, що існує лиш мить,
в його безміж кричить: «Хочу знати…»
Як же хочемо ми поміряти
Швидкість світла і світлість швидкості,
Та не вміємо разом втримати
Світ незнаного й темінь зниклості.

Ваші вірші завжди мають глибину, Вікторіє. Успіхів Вам!
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-06-10 13:24:27 ],
на сторінці твору     "***"  

Добре, коли класно, та ще й з гумором. Дякую, Гарри.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-06-10 13:53:02 ],
на сторінці твору     "***"  

Таке враження, що це під впливом "Марокканських візерунків" Оленки Осінь написано, ні? А чому "Ассоль" Анатолію?
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-06-23 13:00:53 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарно, Іринко. Тепло-тепло.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-06-23 13:37:49 ],
на сторінці твору     "***"  

"Я прислухавсь – не халтура,
Давить серденько зажура," - і це ви називаєте "немає мене", Гаррі? Для такої досить короткої речі ще й як відчувається! Спокійний, трошки лінькуватий, але відкритий усьому світові,моментально переймається настроєм моменту отой Ваш "Я" із цього ронделю, Гаррі.Мені сподобалось:трошки казково, трошки романтично, трошки сумно, але за всим цим десь там, в глибині, ледь помітна посмішка очикування доброго дня.Успіхів, щиро.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-06-23 15:05:20 ],
на сторінці твору     "***"  

Іро,на одному диханні читається, настрій передається.Гарно.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-05 12:01:34 ],
на сторінці твору     "***"  

:))Дякую за привід посміхнутись, Софіє!Гарний гумор. Успіхів!
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-07 13:35:54 ],
на сторінці твору     "***"  

Юлю,як на мене, то "равликом вповзав" - проблема тільки у "вповзав" - незручне слово для вимови, що зробиш. Якщо є бажання його позбутись, то можна на "повз" - принаймні воно коротше:
"Ти равликом до мене повз у сни" або "До мене, наче равлик, повз у сни..." Хоча, повинна сказати, "равликом вповзав" має таки своє емоційне забарвлення, то ще треба подумати,що обрати: звучання чи емоційну виразність.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-08 11:56:01 ],
на сторінці твору     "***"  

Ой, Патаро, ну як же тебе не підтримати!
І у церкві, вірні праці,
навіть Богу флуд несуть
наші друзі папараці,
бо така вже їхня суть.

Вуха публіки в локшині,
правда й кривда – у заміс.
В намальованій картині
ногу зломить навіть біс.

«Хліб духовний їжте, люди, -
закликає влада й ЗМІ –
Лиш не думайте, що буде,
ми тут вправимось самі.
Гей, усі скоріш до Бога,
зараз мода на хрести!»

Щирість справі ні до чого,
головне – овець пасти́…
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-09 14:54:02 ],
на сторінці твору     "***"  

Юлю, не будьте чупакаброю. Критика повинна бути конструктивною у тому сенсі, аби у автора виникло розуміння своїх помилок і бажання покращити результати своєї творчості , а на провалитись крізь землю чи повіситись. Бити по руках, не пояснюючи за що, не є конструктивним вчинком. І порядним теж. Думаю, Ваша творчість теж не всім до смаку, але ніхто ж Вас за це не намагається з'їсти. Знищувати слід тільки тих, чиє існування є загрозою для суспільства. Вам що, існування цієї авторки у ПМ чимось загрожує?
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-09 14:54:24 ],
на сторінці твору     "***"  

Таню, Ви нещодавно з’явились у Поетичних Майстернях і одразу вивісили багато віршів, що спрацювало не на Вашу користь, бо всі одразу побачили всі помилки, багато з яких дублюється з вірша до вірша. У Вас є відчуття рими, але Ви забагато римуєте іменник з іменником, дієслово з дієсловом… Я сподівалась, що пробувши у ПМ деякий час Ви навчитесь бачити свої помилки і без ударів нижче поясу, але сталось не так. Не переживайте, поети жорстокі люди, бо самі чутливі і тому добре знають вразливі місця, по яких слід бити. Знайдіть собі більш досвідченого друга чи подругу, котрий допоможе Вам позбутись помилок. Я не ризикую брати на себе роль вчителя, не той рівень, але, якщо бажаєте, напишіть мені, і ми поспілкуємось, як любитель з любителем. Моя адреса: tatyana_rosa@mail.ru
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-09 15:45:54 ],
на сторінці твору     "***"  

Тим паче. На одних хижаках екосистема не втримається, і устрій суспільства теж. Проблеми так улюбленої Вами України у тому і полягають, що вівці мовчать, а кози показились і вовками себе уявляють, і це при тому, що і так різнопородних хижаків вистачає. :(
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-12 14:05:53 ],
на сторінці твору     "***"  

Плавні таки спорожніли, якщо казати про рибу, а от якщо про сміття, то ой, які ж вони багаті... На жаль, тим, хто може хоч щось змінити, усі слова до лампочки.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-12 14:38:09 ],
на сторінці твору     "***"  

Ви вдало заховали, Гаррібальде.:) Де саме, я зрозуміла тільки після Вашої відповіді на мій коментар. Але я звертала увагу на цю строчку, до мене не дійшло можливо тому що на перший план вихлюпнулись емоції власного минулого: у моєму рідному Нікополі теж є плавні і рибне господарство, котрі стали складовою моїх дитячих спогадів. А щодо божественої природи сьогодення, то у ній божественого стільки ж, скільки щирості у стосунках всередині суспільства... а лукаве, воно ж і є від лукавого.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-12 16:52:30 ],
на сторінці поезії     "Папороть."   Івченко Юлія

Кицю, скучила за твоїми чарівними напівказками. Хай пишеться! І так тричі. :)
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-12 18:10:35 ],
на сторінці твору     "***"  

Дуже рада, що дно виявилось не досить гостинним. Та вода не тільки Вас примусила про цінність життя згадати. :)А "горщики" Енергодара - то не тільки пейзаж, дехто з місцевих, в залежності від того, як їх видно, погоду визначає. А місто досить затишне, попри всі його недоліки.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-19 03:13:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Гаррібальде, Ви тут настільки віддзеркалились, внесли свого відчуття світу, що у мене язик не повертається назвати це перекладом. Власне бачення подібної ситуації, але не тотожної. Здається, Ваше тонке почуття гумору не змогло залишитись в стороні.:) Мабуть, Ви не випадково обрали саме цей вірш. Приєднуюсь до думки Оксани стосовно «графіку» - це, схоже, одруківка.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-20 21:46:30 ],
на сторінці твору     "***"  

Відносини пародистів і авторів оригіналів – річ, варта дисертації у декількох галузях одразу. :) Коли пародист паплюжить оригінал – це одне, коли жартує над недоліками – зовсім друге, жартує з автором – взагалі третє, а використовує пародію для боротьби з автором, як таким, тому що з якихось причин бажає усунення цього автора з певного простору – то є окреме четверте. Реакція автора оригіналу звичайно напряму пов’язана зі співвідношенням його почуття гумору, песимістичної здатності ображатись та впевненості у своїй непогрішимості і, як наслідок, недоторканості. Самоповага автора , як не дивно, працює на корись пародиста, адже людина з високим рівнем самоповаги не надто поспішатиме опуститись до банального скандалу. А, забула ще про випадок, коли пародист пародіює не вірш, а саму ситуацію чи тип людей, до яких відноситься літературний герой, а це теж окремий пункт. Дуже цікава роль у цьому всьому третьої сили: редакторів і коментаторів. Адже професіоналізм редакторів літературних видавництв повинен допомагати їм бачити, що саме лягло в основу тієї чи іншої пародії, а саме від них залежить, побачить вона світ, чи ні. Коментатори теж не остання сила. Дурний коментатор своєю неправильною підтримкою навіть хорошого пародиста з і шляху істинного збити може. Те ж саме зробить автор, котрий аплодує пародії не на себе зі страху самому стати ціллю пародиста, або від власної цинічності чи негативного ставлення до автора оригіналу. Автор пародії – такий же автор, як і інші, і для творчості йому важливо бачити реакцію інших, і велике значення має якість цієї реакції. Пародія – це мистецтво гри з вогнем: можна влаштувати цікаво-повчальне видовище, навіть з елементами лікувальних методик, а можна тупо кидати вогнем у глядачів і радіти їхньому болю у разі влучного попадання. Але це вже пов’язано з якостями особистості пародиста.
А щодо законодавства, то, вважаю, це перекіс не на користь високої поезії, адже не можна забувати, що пародія все ж таки крім розважальної суті є засобом боротьби з неякісним віршуванням, а небагато хто з амбіційних але не надто здібних авторів дасть згоду на «співпрацю» з пародистом.
Отака точка зору, без емоцій у будь-який бік.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-20 22:53:40 ],
на сторінці твору     "***"  

Оксано, це не пояснення, а точка зору на пародії взагалі, і я зараз не берусь оцінювати ні якість конкретного твору, ні пародії на нього. Якщо оригінальний твір викривлено, спаплюжено, то це мінус пародисту, а не автору, і у такому разі це видно не тільки автору оригіналу, а й іншим читачам, тож я не бачу причини перейматися автору, хай пародист переймається, якщо його робота неякісна. А вмикати гумор корисно у будь-якому разі, адже це досить гарна зброя, якщо не переходити "певні межі пристойності", бо тоді зброя обертається проти її власника. Я, на жаль, не надто вмію нею користуватись, але поважаю тих, хто вміє, не переходячи при цьому " певні межі".
Як і раніше без емоцій і вважаю, що об'єктивно.
І мені все одно, що стверджують у даному разі словники, адже життя тече і критерії змінюються.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-07-25 23:19:39 ],
на сторінці твору     "***"  

У молитві своїй богині
Захирів геть поет у тіні.
Храми їй будував холодні,
Для життя у них ніц не годні.

Вже набридло їй власне ім’ячко,
Мріє дати поету по тім’ячку,
За старанність занадто велику
Натовкти цьому пану по лику.

Ніку, вибачте, вибачте, вибачте! Земній жінці приємно уявити себе на місці Богині, та, здається, мені це не під силу, бачте, що з того вийшло. :) Не сердьтеся, я з задоволенням читаю Ваші вірші і бажаю Вам натхнення і надалі.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25