Знов дощ мені любов нашіптує
Знов дощ мені любов нашіптує,
Торкає шибку мокрими щоками.
Я вкотре промовчу імя твоє,
Що мною не говорене роками.
Я приголублю спогад, серцем заколисаний.
Всміхнусь, хоч ти і не побачиш.
Ось лист, уже роками писаний,
А в ньому- скільки ти для мене значиш.
І я б листа цього відправить рада-
Адресу десь згубила, друже.
Стрілою в серці твоя зрада
І знову боляче.
І гірко.
Дуже.
Коментарі (2)
Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --