•  * * *

            М. В.

•  Я

Невесела стала, невесела.
Наче у сльоті осінній села,

•  * * *

Ти чуєш в стрісі вітру голосіння?
Від нього щастя заховалось в сінях,

•  ***

Стрічання, розлуки, громів перегуди,
налякані очі, вологість сльоти.

•  Зустріч

Зустріну дощ додому по дорозі.
Перуна він котитиме на возі.

•  Колискова

Сонне сонце на тарелі
неба... Теплі акварелі

•  Почуття

Почуття – неприборкані коні
мчать степами до сонця заграв.

•  ***

Ти кажеш:"...бути сильною..." Авжеж,
я сильна. Хоч у слабкості - дівочий,

•  Хто?

Хто я з тобою, сивий мій левкою?
Дай відповідь, не розтуливши вуст,

•  Бо є ти...

Ранок світло сотáє з медового вулика Феба,
І вливається в ніч, наче в каву, парним молоком.

•  Якби ж я знала, що любов - така!

Якби ж я знала, що любов така!
Гірка. Солодка. Як гроза – раптова,

•  Ти відьмою мене не називай...

Ти відьмою мене не називай,
Але і ангелом, прошу, не клич!

•  Де ж Він?

Одного разу на березі моря синього
Дивитимусь у очей Його голубінь...

•  дитинство

Моє дитинство пахне молоком,
солодким й теплим наче мами груди.

•  Етюд

Схоплю за хвіст веселку, побіжу
шукати невідоме сьоме небо...

•  Я Вас люблю...

Я Вас люблю... А Ви мені - про море...
Укотре вже історію свою,