Автори /
Марія Письменна
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
...колись...
•
...пара(?)нормальне...
•
...на...
•
...не_наше_майбутнє...
•
...асоціації...
•
***
•
...зміни...
•
...грайливе...
•
...не_збулося...
•
...не_істинне...
•
...слова...
•
...дозволено...
•
...спокі_і_тільки_спокій...
•
...читайте_меня...
•
.......
•
...питання...
•
...дівча...
•
...вечір...
•
...якщо...
•
...
•
...не...
•
...привіт...
•
...мене....
•
смуток
•
*****
•
нісенітниця
•
нове/старе
•
........
•
Лист, як вічність
•
Я[+-]Ти
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Колись нас тихо зрадить власна пам’ять.
Колись нас тихо зрадить власна гордість.
Колись нас тихо зрадить власна гордість.
я пахну медом і очі кольору моря хочуть випити мене до дна
ніжні пальчики вже не латають надії що тріскотять по швах
ніжні пальчики вже не латають надії що тріскотять по швах
подзвони мені і я розповім - як люблю і кого
чому я така, а не інакша
чому я така, а не інакша
моє ліжко стоїть на чотирьох китах -
одна з його сторін бачить в далечіні мілан, інша -
одна з його сторін бачить в далечіні мілан, інша -
Переплітаючись навхрест, вже не розплутаєшся,
А слова «мені_пора» існують лише для того, щоб не переступити межу.
А слова «мені_пора» існують лише для того, щоб не переступити межу.
Мовчати хочеться саме тоді, коли потрібно кричати,
І очі твої обпікають краєчки моєї душі.
І очі твої обпікають краєчки моєї душі.
вирви мене із безодні покинутих істин,
вирви мене із безодні забутих світил.
вирви мене із безодні забутих світил.
мої губи пішли плямами
мої губи пішли твоєю шкірою
мої губи пішли твоєю шкірою
колись я тобі скажу
мої мережива тонкі павутини для твоїх поглядів
мої нігтики гострі гачки для твоїх дотиків
мої нігтики гострі гачки для твоїх дотиків
плутатися в словах без сумніву твоє
вони вмирають від дотиків холодних губ
вони вмирають від дотиків холодних губ
мене можна замикати в зоопарках
мене можна продавати з аукціонів
мене можна продавати з аукціонів
у твоєму голосі громи і блискавки
заспокойся милий
заспокойся милий
...иголками к стенке прохожим на долгую память...
...читайте меня по_слогам, глубоко, неспеша...
...читайте меня по_слогам, глубоко, неспеша...
...не тоскуй, не болей, не живи, не дыши моим домом...
...ты услышь и пойми: ты сегодня пследний в нем раз...
...ты услышь и пойми: ты сегодня пследний в нем раз...
...де ти?...
таке собі дівча
дівча в чорному
дівча в чорному
Вечір. Вулиця. Ліхтарі.
Тиша згаслої запальнички.
Тиша згаслої запальнички.
"Якщо не ти, то хто мене зупинить?
Якщо не ти, то хто мене знайде?"
Якщо не ти, то хто мене знайде?"
Моє життя розбите на шматки...
Моя душа тепер неначе попіл...
Моя душа тепер неначе попіл...
не чіпай мої руки з переламаними нігтями
у мене болять зап'ястки
у мене болять зап'ястки
привіт
ми давно не бачилися
ми давно не бачилися
розбери мене
на атоми і пусто_порожні обіцянки
на атоми і пусто_порожні обіцянки
ти знаєш
смуток він такий
смуток він такий
вирви з мене
протяги
протяги
ті що підсіли на кайф від чужої ніжності "ніби_люди"
що закрили очі на світ
що закрили очі на світ
у мене
нове ліжко
нове ліжко
знімай
стоденну блокаду
стоденну блокаду
Вже місяць, як пишу листа
тобі, мій місяцю...І дорога молитва,
тобі, мій місяцю...І дорога молитва,
Хто я? Хто ти? Навіщо ця брехня?
Невже так важко глянути у вічі?
Невже так важко глянути у вічі?