Автори /
Богдан Кравців
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Черлень ІІ
•
Черлень І
•
Ars poetika
•
Калина
•
Праосінь
•
Арго
•
Миколі Зерову
•
Служу камені знов
•
В урочищі гаїв
•
Кривавим листом...
•
Осмеркне запал слів...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Зачервоніли черебці й черемхи,
Черешні й вишні червень зчервонив,
Черешні й вишні червень зчервонив,
Червневий день в іржі черленій
і луки черленню взялись.
і луки черленню взялись.
Учора мов – хлопчиною замурзаним
Я рвався з долею у жмурки гратись.
Я рвався з долею у жмурки гратись.
Догнав голуб сивую голубку
на калиновій вітці.
на калиновій вітці.
Як ніжна праосінь ти йдеш – моїми снами.
М. Зеров. «Камена»
М. Зеров. «Камена»
Да не ущитятся щити своими,
и да посечени будут мечи своими.
и да посечени будут мечи своими.
І тугу, й гострий біль, тривожних днів неспокій
розводив гоже ти в майстерності високій
розводив гоже ти в майстерності високій
І як будуть вівчарики білі вівці пасти,
будуть моі співаночки за крисаню класти.
будуть моі співаночки за крисаню класти.
З урочищ і гаїв, із рідного привілля –
в чужину ідучи – узяв я жменю зілля,
в чужину ідучи – узяв я жменю зілля,
Кривавим листом котить падолист –
І серце прагне знов далеких візій.
І серце прагне знов далеких візій.
Осмеркне запал слів і зсутеніють речі –
і з померхів у сад виходиш ти надвечір
і з померхів у сад виходиш ти надвечір