Вчора вдосвіта

Прийшла до мене постать

Голосу мойого,

І до порогу стелилося при ній

Відлуння тінню.

То вона запитала у тиші:

- Що в ній заснуло?

То вона запитала у грому:

- Що в нім збудилось?

А потім до вікна підійшла

І до дерева мовила:

- Доброго ранку, зелена пташко!

Чи не втомилась ти всеньке літо

Понад хатою літати?

Сядь на підвіконня -

Я пшона тобі винесу,

Зелена пташко,

Зелена пташко...


Вчора вдосвіта

Прийшла до мене постать

Голосу мойого,

Голосу мойого...