•  *

є дні весни що тануть у гештальті
їх обережна і легка хода,

•  *

окрушини білого повні спокою акорди
і всяке відчуження може ставати тобою

•  *

ти завтра створиш світ із попелу як завше
і буде все у ньому віск і зерно буття

•  *

розбите дзеркало уламки інших рік
твоїх вертань у сховані озера

•  *

коли нічна пора тривог надходить
і біле срібло арктура зорить

•  *

коли явив не ружу не цвітіння
не горицвіт що жовто промайне

•  * * *

Чи буває життя, чи тільки
мокнуть трави і гнеться віть,

•  *

чи гасне дощ в осінніх ліхтарях
чи свічка у воді горить барокко

•  *

якась боязнь, що не заснеш без світла
страх іхтіандра загубити акваланг

•  ДЕРЕВА

В них не прихмарні а швидше примарні тіла
хвойні фрегати так колять це стомлене небо

•  * * */ МОРЕ

                        Ewig ruft das Meer
                                        Gottfried Benn

•  БУДІВНИЦТВО ПІРАМІД

•  Тайна вечеря

Hande aus den Broten
Рільке

•  26

Двадцять шість.
                                                          Настало время сметь

•  НАБУККО

                Червона глина у його руках.
                чи в мертвій формі він знаходив новий подих?

•  * * *

ці знаки - зникомі. занурені в попіл і пил
закинуті в застінки білого сніжного диму

•  * * *

переходити рейки - мостити великі мости
чи скидати на Місто - свій великий і стаєний біль

•  * * *

берегись его обидеть,
случайно как-нибудь толкнуть

•  * * *

чи бачив їх - важкі, холодні зерна
вони - частинами - твоїх долонь