Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Журналіст Чесний (1941)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі


Все дуже серйозно. Молодь не розуміє, бо відсутній у них досвід, а старші певно думають, що і на цей раз промине.
Але якщо Гоподь образиться на українців, і після Віктора Андрійовича, я к о г о м о в ч к и т е р п і л и, пошле Віктора Федоровича, то покара буде і справді на декілька поколінь.
Ви ж гляньте уважно на В.Ф.Януковича, він вже є медіумом зла - бездумний виконавець набрудніших замислів.

Гриценко вимагає від Ющенка негайно скликати РНБО
http://unian.net/ukr/news/news-360800.html

Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Анатолій ГРИЦЕНКО вимагає від Президента Віктора ЮЩЕНКА ветувати прийнятий Верховною Радою Закон "Про внесення змін до Закону "Про вибори Президента України" (щодо організації роботи виборчих комісій)”.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі А.ГРИЦЕНКА.

«Глава держави, який згідно з Конституцією України повинен гарантувати дотримання прав людини і громадянина, не має права допустити порушення загальновизнаних у світі правових принципів під час проведення президентських виборів, - наголосив А.ГРИЦЕНКО. - Передбачені законом №6004 правові новації є деструктивними, вони порушують визнані в усьому світі правові принципи роботи колегіальних органів – виборчих комісій».

На переконання політика, вилучення із статті 28 чинного Закону «Про вибори Президента України» норми, яка визначала кворум як необхідну умову для легітимної роботи виборчої комісії, – це правове невігластво, що може спричинити хаос і безлад у роботі виборчих комісій по всій країні.

Якщо дотепер виборча комісія мала право проводити засідання і приймати рішення за наявності двох третин її чисельного складу, то в разі підписання Президентом закону №6004 комісія вважатиметься правомочною за будь-якої чисельності присутніх, констатував А.ГРИЦЕНКО.

«Дві-три людини, або взагалі сам голова комісії з печаткою можуть складати протоколи будь-якого змісту і на свій розсуд визначати результати волевиявлення. Це не закон, і не право – це повний абсурд і серйозна загроза спотворення результатів виборів», - переконаний голова Комітету ВР з питань національної безпеки.

Він підкреслив, що закон №6004 надає також фактично необмежені права виборчим комісіям вищого рівня – самочинно приймати рішення замість комісій нижчого рівня, навіть без подання скарг, звернень, або розгляду спірних питань у судах. Ця норма закону, в разі підписання його Президентом, створить додаткові передумови для зловживань на етапі підрахунку голосів.

«Партія регіонів, яка ініціювала цей закон, ставила за мету не допустити зриву виборів у день голосування. Вона досягла цієї мети – зриву не буде. Але підготовлений на швидку руку і прийнятий без урахування слушних поправок закон містить у собі ще більшу небезпеку – спотворення результатів волевиявлення і невизнання суспільством новообраного Президента», - переконаний голова парламентського комітету.

Він наголосив, що «допустити такого розвитку подій ми не маємо права. Бо прірва недовіри між владою і громадянами і без того вже досягає критичної межі, за якою небезпека конфлікту загальнонаціонального масштабу і руйнація України як держави».

«За цих умов, як голова Комітету з питань національної безпеки і оборони, я вимагаю від Президента України не підписувати закон №6004 і накласти на нього вето”, - заявив А.ГРИЦЕНКО.

Також він вимагає від Президента невідкладно провести засідання Ради національної безпеки і оборони України, на яке обов’язково запросити обох кандидатів на пост Президента, щоб спільно, за участю вищого керівництва держави, визначити заходи щодо забезпечення прозорих і чесних виборів у другому турі.

А.ГРИЦЕНКО запропонував провести це засідання у відкритому режимі, з трансляцією у прямому ефірі Першого національного телеканалу.

постiйна адреса статтi: http://www.unian.net/ukr/news/news-360800.html
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2010-02-04 14:14:59 ],
на сторінці новини

У силових колах останніми днями зростає впевненість у спеціальному провокуванні Віктором Андрійовичем Ющенком конфліктів для введення режиму Надзвичайного стану терміном на один рік.

Обезглавлення міліції - це недарма робиться.
А ось і ще один крок.

А ще, повинен сказати, що "непартійних" поетів традиційно вважали неробами, тому авторам ПМ теж не зашкодить свідомо готуватися до можливого виконання трудових повинностей, наприклад на донецьких шахтах.


http://unian.net/ukr/news/news-360812.html
[04.02.2010 13:42]
Ющенко підписав зміни до закону про воєнний стан

Президент України Віктор ЮЩЕНКО підписав закон про зміни до Закону “Про правовий режим воєнного стану”.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента.

Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада ухвалила цей закон 21 січня.

Згідно із законом, під час воєнного стану передбачена можливість запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації і воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період дії воєнного стану, та їхніх наслідків, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб.

Працівникам, залученим до виконання суспільно корисних робіт, після закінчення таких робіт надається попередня робота (посада), а в разі її відсутності – інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт з визначенням орієнтовного переліку таких робіт та механізму надання компенсації (винагороди) за їх виконання встановлюється Кабінетом міністрів України.

У процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи тощо. На час залучення працюючої особи до виконання трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за нею після закінчення виконання таких робіт зберігається відповідна робота (посада).


постiйна адреса статтi: http://www.unian.net/ukr/news/news-360812.html
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2010-02-04 14:31:55 ],
на сторінці новини

Підозри справджуються.

Нинішній Президент В.А.Ющенко підписується під організацією в Україні масового безладу, і очікує підстав ввести режим НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ.

[04.02.2010 14:13]
Ющенко підписав зміни до закону про вибори президента

Президент України Віктор ЮЩЕНКО підписав закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України».

Про це повідомляє офіційний сайт Президента.

Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада ухвалила цей закон 3 лютого.

За ухвалення цього документа проголосували 233 народних депутати з 243, зареєстрованих у сесійній залі. За ухвалення документа проголосували 172 депутати від фракції Партії регіонів, один – від БЮТ, 29 – від НУ-НС, 27 – від КПУ та 4 – позафракційні.

Ухвалені зміни до закону про вибори були внесені депутатом від Партії регіонів, першим заступником голови парламенту Олександром ЛАВРИНОВИЧЕМ.

Цим документом із закону вилучено положення, за яким засідання виборчої комісії є повноважним, якщо у ньому бере участь не менш як дві третини складу комісії. При цьому у випадку бездіяльності виборчої комісії комісія вищого рівня має право прийняти рішення по суті питання, віднесеного до компетенції комісії нижчого рівня. У день голосування такі питання розглядаються комісією вищого рівня невідкладно.

Законом також передбачено, що в разі, якщо кандидат на пост Президента України не використав можливість подати встановлену кількість кандидатур до складу відповідної окружної виборчої комісії за 20 днів до дня повторного голосування, Центральна виборча комісія формує склад окружної виборчої комісії у складі 14 осіб (по 7 від кожного кандидата) за поданням голови відповідної обласної ради.

У разі, якщо кандидат на пост Президента України не використав можливість подати встановлену кількість кандидатур до складу відповідної дільничної виборчої комісії за вісім днів до дня повторного голосування, окружна виборча комісія формує склад дільничної виборчої комісії у кількості 16 осіб (по 8 від кожного кандидата), за поданням голови відповідної міської, районної, районної у місті ради.
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2010-02-06 18:59:24 ],
на сторінці новини

Предвыборные провокации от СБУ: тротиловые шашки на Майдане

Как и следовало ожидать, нынешнее руководство СБУ продолжает активно вмешиваться в избирательный процесс. На этот раз «контора» занялась привычным делом — подбросом взрывчатки. Цитируем «Украинскую правду»:



«Служба безопасности Украины задержала на Майдане Незалежности в Киеве злоумышленника со взрывчаткой.

Об этом сообщила пресс-служба СБУ.

Согласно сообщению, у гражданина 1968 года рождения изъяты две тротиловые шашки с электродетонаторами и огнестрельное оружие. Возбуждено уголовное дело.

Правоохранители устанавливают, с какой целью взрывчатые вещества хранились и транспортировались злоумышленником. СБУ отрабатывает версию относительно возможного совершения преступления во время проведения массовых мероприятий в Киеве.

“В связи с этим СБУ усилила меры по обеспечению безопасности граждан во время массовых акций”, — отметили в пресс-службе.

Кроме того, глава СБУ Валентин Наливайченко в эфире телеканала Интер заявил, что задержанный является гражданином Грузии с украинским паспортом, сообщает Интерфакс.

Также он попросил граждан не терять бдительность: “Просим граждан не терять бдительность и помогать нам”.

“Если есть хоть какое-то подозрение: любая брошенная сумка, любые провода, подозрительное поведение на площадях, где идут массовые акции. Это ваше право быть там, но не теряйте бдительность”, — отметил Наливайченко.

“Любое подозрение, пожалуйста, сразу обращайтесь к нам, или к представителю правоохранительных органов, которого увидите рядом”, — подчеркнул глава СБУ.»

На самом деле, ситуация была несколько иной. Задержанный, некто Георгий Чхапелия, 1968 года рождения, подчеркиваем Гражданин Украины, проживал в городе Артемовске Донецкой области с 1980 года. Недавно переехал в Киев. В Грузии не был уже несколько лет. Имеет две судимости в Украине за воровство. Специализация — «барсеточник». После последней отсидки — «завязал», работает. Проживает с женой Галиной, родом тоже из Артемовска Донецкой области. Каждую неделю мать Галины передает ей и Георгию продуктовую посылку из Артемовска, которую супруги получают на железнодорожном вокзале. Так было и в эту пятницу. Георгий получил у проводника продуктовую посылку. И вдруг, откуда не возьмись, появились сотрудники СБУ, а если быть более точными, сотрудники Департамента по защите государственности (бывшее «Т»). Георгия задержали, посылку вскрыли, и в ней обнаружили эти самые тротиловые шашки. Хотя есть основания полагать, что шашки были просто подброшены. Затем Георгий был препровожден в ГОМ, что на улице Прорезной. А в прессу пошло сообщение о том, что грузинский «террорист» был задержан на Майдане, в непосредственной близости к Михайловской площади, на которой как раз проводился митинг сторонников Януковича. Очень трогательно получилось. Бравые «тешники» задерживают грузинского террориста, который вот-вот должен был взорвать тротиловыми шашками самого Лидера — яйцебоящегогся Виктора Януковича. Вот только серьезная неувязка вышла с тем, что в грузинской дисапоре в Киеве всем хорошо известно, кто такой Георгий Чхапелия. Что если и были у него проблемы с законом, то сугубо по «барсеточничеству», а отнюдь не по терроризму. Известно также и то, что Чхапелия — давным давно гражданин Украины. Неизвестно только одно — ради чего СБУ сейчас так откровенно пачкается, создавая мифы о страшных грузинских террористах, собирающихся взорвать Януковича. Кстати, грузинская тема изначально была избрана штабом Януковича для запугивания электората в восточных областях Украины. Исполняла «донецкий заказ» СБУ. И, как видим, продолжает «исполнять» и дальше. Так что гражданам стоит в эти дни опасаться не столько неведомых грузин, сколько сотрудников СБУ, готовых подбросить черт знает что, а то и взорвать.

Возмущена происходящим и грузинская диаспора в Киеве, которая считает, что сейчас СБУ демонизирует их в политических целях, чем наносит им моральный ущерб и что угрожает безопасности проживающих в Украине грузин. СБУ сейчас поднимает волну ксенофобии в Украине, сказал нам представитель грузинской диаспоры. И делает это в политических целях. Утром 6 февраля представители грузинской диаспоры намерены пикетировать ГОМ Старокиевского района что на Прорезной и центральный офис СБУ на Владимирской.

Граждане, будьте бдительны. Опасайтесь лиц, представляющихся сотрудниками СБУ. Они могут сейчас представлять реальную опасность.
«ОРД»
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2010-02-06 19:04:01 ],
на сторінці новини

НАС «ДЕРУТ», А МЫ КРЕПЧАЕМ?
06.02.2010 2:31

10 лет назад в поезде меня заподозрили в транспортировке конопли. Мы ехали с похорон моего свекра, на душе было горько, вели себя прилично, и, кстати, у меня и у мужа были журналистские удостоверения. Тем не менее, я спокойно позволила правоохранителям досмотреть наш багаж. Кстати, они объяснили: в противном случае были бы вынуждены прервать нашу поездку на ближайшей станции и задержать «до выяснения обстоятельств». Причина интереса к нам (и, наверное, еще многим похожим парам) — некая полученная «ориентировка». И мне, кстати, ситуация понятна: люди в погонах, призванные предотвращать нарушения закона, вполне могли получить информацию, по которой перевозчики наркозелья должны были следовать этим поездом, причем у мужчины были усы, женщина была с веснушками, и дорожная сумка была похожего цвета.

А вот теперь я хочу задать вопросы, которые, возможно, покажутся наивными и неграмотными сотрудникам и экс-сотрудникам силовых структур, которых немало среди постоянных читателей. Что делать, нам, так сказать, штатским, некоторые вещи должны стать ясными, особенно если дело может затронуть нас.

По официально распространенной информации от и.о. министра внутренних дел Юрия Луценко ныне «к столице подтягиваются лица, имеющие опыт службы в силовых структурах либо опыт работы в охранных структурах. Их оплата достигает 50 долларов в день. Эти лица ангажированы Партией регионов». Чуть ранее замминистра МВД Александр Савченко заявил, что практически все санатории и детские лагеря отдыха вокруг Киева заказаны с 4 февраля. Именно для вышеупомянутых лиц из восточных регионов. И заезд уже начался.

Никто не спорит, в нормальной стране, где не объявлено военное положение, любые граждане имеют право собраться компанией, будь они хоть отставные бухгалтеры, хоть силовики и охранники. И поехать в любой дом отдыха, где есть свободные места, чтобы, скажем, отметить какой-то свой корпоратив или юбилей, да что там, просто полюбоваться зимним лесом в том же Ирпене, поиграть в бильярд, да хоть в преферанс, мирно выпить хоть водки, хоть кофе. Но когда подобных граждан в определенное время во ВСЕХ местах отдыха вокруг столицы вдруг появляется несколько тысяч — это ли не «ориентировка»? Не смахивает это на реальную теплую компанию, не смахивает на фантастическое совпадение. На что смахивает? Ну, пусть хоть вне политики, пусть — на подготовку к сверхмассовой криминальной «разборке». Это ли не причина, чтобы силовые структуры, которые (пока еще!) законно существуют в государстве, одновременно наведались ко всем «отдыхающим в санаториях», задали целый ряд вопросов, и задержали боевиков аккурат накануне выборов на законные 48 часов «до выяснения обстоятельств»?

Кстати, по весьма достоверным данным, тревожной поздней осенью 2004-го в «омайданенный» Киев завезли не только в принципе, смешных, пьяненьких краткосрочных командировочных в бело-голубых шарфиках. Железнодорожники (впрочем, прося не называть фамилий, поскольку опасаются за себя и близких) рассказывают, что на запасных путях у столицы пару дней стояли составы, заполненные серьезными короткострижеными «пацанами», которые в город не высовывались, тихо ели откуда-то взявшиеся у них армейские сухпайки, и ждали отмашки. Как известно, Кучма, полностью деморализованный беспрецедентными акциями протеста против фальсификаций и тем, что эти акции, по сути, остановили на себе зрачок мира, отмашки не дал.

А сейчас, когда, как мы уже писали, достоверно неизвестно, какие именно темные силы стоят за уголовной-коммуногэбистской марионеткой по имени Янукович, когда мягкотелый, но предельно самовлюбленный, сделавший ставку на Януковича Ющенко номинально еще находится у кормила высшей власти — кто его знает, какими могут быть отмашки. Не захочет ли вчерашняя «братва» вырвать добычу с кровью? И не зря ли они дословно твердят на своих встречах с избирателями, мол, 7-го «наш последний, но решительный бой». Какая-то, согласитесь, опасная параллель слышится в этом выражении…

Кстати, об ином аспекте проблемы, если можно так выразиться, политических гастролеров. Если предположить, что обычные граждане, сторонники Януковича, массово убедились бы, например, в фальсификациях против кандидата, за которого они голосовали, и приехали бы в столицу протестовать (платно или бесплатно, доказать трудно, никому ни в совесть, ни в карман не заглянешь), или бы вышли на акции протеста в любых других городах, то необходимо признать, что они имели бы на это такое же право, как мы в 2004-м. Право на непреклонный, но мирный протест на улицах и площадях. Но кто может иметь право на подтягивание профессиональных боевиков к столице?

Давайте задумаемся — не демонстрирует ли последняя неделя того, что ПРдуны, как их называют в народе, потихоньку репетируют силовой захват власти со всеми ее, так сказать, веточками. Как известно, несколько нардепов-регионалов еще 27 января по сути захватили здание Киевского апелляционного административного суда, и, препятствуя работе по свидетельствам председателя, находились в нем до 5 февраля. Дня, когда председателя, Анатолия Денисова, госпитализировали с гипертоническим кризом. Свое пребывание в учреждении иной ветви власти захватчики знаете, как называют? «Дежурством». Тут, конечно, при наших законах к правоохранителям претензий нет. Поскольку «депуташки» так неприкосновенны, что если, скажем, некий «дежурный» регионал вдруг объявится у вас в квартире с целью, пардон, поиметь вашу жену, вам, гражданин, ничего не остается, кроме как нежно подсказать ему, в какой позе это приятственнее сделать. А участковому придется постоять на стреме, чтобы «дежурного» нардепа никто часом не обеспокоил.

Ну, а в остальном что? Вот в пятницу Президент Ющенко издал указ о решении СНБО что касается «безотлагательных мер по обеспечению законности и правопорядка во время проведения повторного тура голосования». Прелестно и уместно! Но вот — реальности: охранять здание ЦИК теперь положено внутренним войскам, но при этом ни слова о демонтаже «дежурных» же палаток регионалов возле ЦИК. Тех самых, где после первого тура, не имея никаких оснований для протеста (если я не ошибаюсь, это регионал Лавринович тогда объяснял, что люди, мол, не протестуют, а празднуют) бесновались, мешая нормальной работе Центризбиркома, выпившие подвезенной теми же неприкосновенными нардепами дармовой водяры, «командировочные» с воплем «опа-ча — мы за Януковича!». И что там, кстати, с «профилактированием» силовыми структурами этих самых боевиков, стянутых до поры, до времени, но в кольцо вокруг Киева?

Знаете, дорогие друзья, вспоминается исторический факт. Когда в 1905 году, с молчаливого согласия, а то и подталкивания царского правительства в Российской империи началась волна гнусных и безжалостных черносотенных погромов, честные люди, причем совершенно разных национальностей, пытались (иногда, кстати, удавалось) противопоставить им свои отряды самообороны. Кстати, в таком отряде был студент, старший брат Константина Паустовского, из этнически полуукраинской-полупольской обрусевшей семьи, хотя погромы были направлены вроде бы только против евреев. По задокументированным воспоминаниям, мать испугалась за сына, но отец объяснил ей, что это дело чести, порядочности. Было это в Киеве.

Более ста лет прошло. Мир стал более демократичен. Европа, к которой относит себя независимая Украина, позиционирует свои действия на законах и постулатах гражданского общества. Но если нас и вправду некому по-настоящему защитить от потенциальной опасности силового пришествия Хама, тогда что ж… Честные господа офицеры и экс-офицеры, сплотитесь, а меня запишите в отряд самообороны. И более молодых, физически здоровых ребят я тоже могу привести с собой.

Виктория Андреева, «ОРД»
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2010-02-08 21:03:28 ],
на сторінці новини

[04.02.2010 15:24] Ніна Хрущова
Західні лідери діють так, ніби немає жодної різниці, хто переможе 7 лютого, але вони помиляються

Вислів „чума на обидва ваші доми” може добре підійти як реакція на розчарування політичними кандидатами на цих виборах. Але такі настрої є небезпечними для лідерів країн. Вибір є суттю влади, утриматись від нього – неважливо з яких причин – означає перекладати відповідальність на інших.

Але такою, здається, є позиція всього Заходу щодо другого туру президентських виборів в Україні. Оскільки Помаранчева революція 2004 року виявилася, здавалося б, безкінечною серією розчарувань, більшість західних лідерів діють так, ніби немає жодної різниці, переможе 7 лютого прем’єр-міністр Юлія Тимошенко чи її суперник Віктор Янукович.

Але вони помиляються, і не лише стосовно того, що означатимуть ці вибори для українського народу, який стоїчно витримав стільки випробувань, а й того, що вони означатимуть для безпеки й стабільності по всій Євразії. Адже Помаранчева революція продемонструвала одну річ: українська політика – це не політика маятника, який прогнозовано коливається між протидіючими силами, котрі дійшли згоди щодо фундаментальних правил демократії. Справді, зі слів Януковича цілком очевидно, що він не прийняв Помаранчевої революції, а це означає, що він не приймає основоположного принципу демократії, який полягає в тому, що на шляху до влади не можна шахраювати.

Про кримінальне минуле кандидата згадується часто. І про грабіжництво, і про зґвалтування. Але з незрозумілих причин у 1978 році радянські суди анулювали ці кримінальні справи – незадовго до того, як він вступив до Комуністичної партії.

У 2006 прозвучало про підробку документа щодо скасування попередніх вироків. Два ключових документи про скасування вироків за зґвалтування та грабіжництво також було підроблено. Крім того, було підроблено й підписи судді в цій справі.

Звичайно, Тимошенко – не свята. Вона зробила бізнесову кар’єру в безладі пострадянської газової промисловості. Але її опоненти, навіть коли контролювали весь апарат української судової системи, не змогли приліпити до неї жодного кримінального звинувачення.

Ще важливішим у біографії Тимошенко є її досвід роботи в уряді. Минулого вересня світ стояв на межі глобального фінансового спаду. Весь наступний рік уряд Тимошенко наполегливо боровся за збереження міжнародної стабільності, навіть якщо це означало потрапити під удар у своїй країні. Уже за декілька днів від початку кризи її уряд розпочав переговори з Міжнародним валютним фондом для отримання позики, щоб уберегти українську економіку від найгіршого. Вони уклали угоду з майже рекордною швидкістю, незважаючи на всі внутрішні політичні протести проти жорсткості її умов.

Хоча весь світ серйозно постраждав внаслідок кризи, Україна зазнала жорсткішого удару, ніж більшість країн, оскільки міжнародний попит на сталь, яка становила 42% експорту в першій половині 2008 року, різко обвалився. Поки криза набирала обертів, Україна, попри здорові державні фінанси та низький рівень іноземного боргу, була повністю відрізана від міжнародних фінансових ринків.

Рік потому в українській економіці починаються зміни на краще. Після жахливого спаду наприкінці 2008-го та початку 2009 року промислове виробництво в липні зросло на 5% порівняно з минулим місяцем. Наступного року Україна може повернутись до стабільного економічного зростання.

Важкими зусиллями уряду Тимошенко вдалось втримати під контролем дефіцит бюджету. Інфляція скоротилась удвічі – з 31% у травні 2008 року до приблизно 10% сьогодні. Дефіцит поточного балансу було майже усунуто, а банківська криза стримана. Українські резерви іноземної валюти становлять 26 мільярдів доларів, тобто приблизно чверть ВВП країни. Курс валюти відрегульовано, а зважаючи на міжнародну ситуацію, він є порівняно стабільним, що підтримує міжнародну конкурентоспроможність України.

Уряд Тимошенко також повністю порвав зі старим порядком у газовому бізнесі, тим самим збільшивши європейську енергетичну безпеку. Попри суттєвий внутрішній політичний ризик, Тимошенко уклала з Росією довгострокову угоду про транзит та поставки газу, яка є прозорою та орієнтованою на ринок. Крім того, уклала перспективну угоду з Європейським Союзом, Світовим банком, ЄБРР та Європейським інвестиційним банком щодо реформування українського газового сектора та газотранспортної системи. Янукович, чия кампанія фінансується основними бенефіціарами старої, корумпованої системи, скоріш за все скасує ці реформи, відновивши тим самим серйозні загрози для європейського енергетичного ринку.

Більше того, Тимошенко протистояла кризі в Україні попри величезну та безвідповідальну протидію її політичних опонентів, які часто паралізували парламент, коли уряд відмовлявся приймати популістські пропозиції, які б підірвали зусилля щодо фінансової стабілізації. Як не дивно, але Президент Віктор Ющенко регулярно ветував рішення, необхідні для стабілізації, включаючи кожний крок щодо приватизації.

За те, що тримала Україну на плаву останні 15 місяців, Тимошенко заслуговує подяки Заходу, а не скептицизму, свідками якого ми є сьогодні. Минуле Януковича, характерними для якого є насильство та нехтування демократичними нормами, занадто глибоко укорінилося, щоб допускати, що в разі його перемоги він коли-небудь дозволить знову кинути виклик його посаді...

Ніна Хрущова, онука Микити Хрущова, Москва

постiйна адреса статтi: http://www.unian.net/ukr/news/news-360840.html
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2010-02-08 21:08:03 ],
на сторінці новини

А оце ну дуже подивувало!

У Львові Янукович набрав понад 15%

У Львові в другому турі виборів президента України за Віктора Януковича проголосувало 61 624 львів’ян, що становить понад 15%. Водночас за Юлію Тимошенко віддало свої голоси 323814 виборців, що становить понад 76% голосів.
Найактивніше за Януковича голосували у 119 виборчому окрузі (Франківський район). Там лідер регіоналів здобув 18,26% голосів виборців.

Зазначимо, що у жодному з львівських ТВО Янукович не набрав менше 10%, тоді як в області цей показник склав в середньому 6%.

Зазначимо, що явка виборців у Львові склала 68,5%. Львів поділений на 4 територіальні виборчі округи (ТВО): 117 (Галицький та Залізничний район), 118 (Сихівський район), 119 (Франківський район) та 120 (Личаківський та Шевченківський район).

Загалом у Львівській області згідно з 94.06% оброблених протоколів Віктора Януковича підтримало 8,75% виборців, Юлію Тимошенко – 86,02%. Кількість виборців, які не підтримали жодного кандидата склало 4.20%.

На 12.00 у Львівській області опрацьовано 95,09% протоколів. Згідно з попередніми результатами Юлія Тимошенко отримала 86,04% голосів виборців, а Віктор Янукович 8,74%.
----------------------------------

Хочеться про нашого брата-українця сказати словами одного поета з цього ж сайту

Ото вже братія строката —
Від ката і до адвоката,
Ото вже братія громохка,
Ще й чохка, тьохка, цвьохка, рохка.
А скільки їх? Та до холери,
І всі прикуті до галери —
Кавалеристи й кавалери,
Ветеринари й ветерани,
А ще юристи й танцюристи,
А ще расисти і русисти
(диви, тирани!),
А ще злодюги й комуністи
(кому здихати, кому їсти),
Чи пак, бандюги й комунари
(кому свобода, кому нари),
А ще плейбої,
А ще плебеї,
Протоєреї,
Просто євреї,
І творить власний прецедент
Новопосталий президент,
І пнуться до нової юшки
Творці, творюги і творюжки,
Арештократ і торбохват,
І президентський апарат
(а цей — стократ),
І гегемон, і графоман,
І людожер (який гурман!), —
Усі — в гаман
(шарман!),
Ідуть людопаси,
Ідуть людолови,
Пророки нічого,
Богове полови,
Нікому братове,
Ніщо посадове,
Ідуть навманці
Людці.

Грудень 1994 р., Мюнхен. М.Фішбейн

Вітаю, людці, з Януковичем усіх нас!
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2010-02-10 15:47:53 ],
на сторінці новини

Расскола Украины нет, есть ложь и фальсификация. Где искать.

1. Первое и основное в судебном порядке добиться допуска ко всем так называем дополнительным спискам тех кто голосовал на дому и тех кого просто в день голосования пачками включали в дополнительные списки, а также естественно обеспечить ЗАКОННЫЙ допуск к спискам, выданным реестром избирателей. 2. Обязать судебным решением и народным давлением, а также честных, а не проплаченых експертов от заграничных до мелкопошибных отечественных ВНЕСТИ ВСЕ ВЫШЕПЕРЕЧИСЛЕННЫЕ ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ СПИСКИ В РЕЕСТР ИЗБИРАТЕЛЕЙ И ПРОГРАМНО ВЫЧИСЛИТЬ ДВОЙНИКОВ. Думаю там будут и ДЕСЯТЕРНИКИ. 3. Полностью свереный список сверить со списком МИНюста на предмет включения в него тех кого уже давно нет с нами всвязи со смертью и другими при чинами(утратой гражданства Украины). Результат ошеломит не только нашу страну но и весь мир. Зажравшийся ЕС и США, которые выставили страну на кон как разменную карту в игре с Россией под названием "перезагрузка". Если раньше я с уважением относился к этим странам, сегодня я презираю их руководство.
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2010-02-12 10:31:55 ],
на сторінці новини

Віктор Янукович, його олігархічне оточення і їх інтереси

Сергій Лещенко, УП _ П'ятниця, 12 лютого 2010,

Напередодні виборів штаб Партії регіонів масово поширював тезу, що "Віктор Янукович кардинально змінився за п'ять років". Чи була ця теза дезою, судити можна буде після інавгурації. Поки ж очевидно інше - за п'ять років змінилося оточення лідера регіоналів.

П'ять років тому Партія регіонів виглядала кульгавою на обидві лапи "качкою".

Перша "кінцівка" глиняного, як тоді здавалося, колоса - це номенклатура епохи Леоніда Кучми: Микола Азаров, Анатолій Толстоухов, Дмитро Табачник. Після помаранчевої революції їх повернення до влади здавалося ненауковою фантастикою.

Поява Азарова на Майдані у новорічну ніч 31 грудня 2004 року виглядала як здача в полон. Пізніше він казатиме, що його як в.о. прем'єр-міністра туди затягнув мер Києва Омельченко. Але це вже буде потім - а тоді Азаров, який власноруч в 2001-2002-му створював Партію регіонів, був символом поваленого монстра.

Ще більше переломів отримала друга "кінцівка" кульгавої качки - група Ріната Ахметова. Борис Колесніков опинився у СІЗО. Раїса Богатирьова регулярно викликалася на допити у справі про сепаратизм і розголошення таємниці слідства в тій же справі Колеснікова.

Ахметов виїхав до Монако. Там він отримав сигнал, що проблеми розігруються не на жарт. Ахметова після приземлення в аеропорту Ніцци півгодини не випускали на територію Франції - прикордонники, що обслуговували vip-термінал, довго перевіряли його статус, оскільки напередодні отримали листа від силових органів України з проханням встановити місце його перебування. Зрештою Ахметову дозволили в'їзд, а французька влада надіслала до Києва повідомлення про прибуття найбагатшого українця до Франції.

...Минуло п'ять років. І стара номенклатура Кучми, і команда Ахметова сьогодні святкує перемогу. Але за цей час Янукович провів помітні зміни в своєму політичному холдингу. Він прийняв нових членів, які демонополізували влив грошей Ріната Ахметова.

На цих виборах навколо Януковича згуртувалися люди, які в рейтингу найбагатших дихають у спину власнику "Шахтаря". І навіть якщо Ахметов зберігає контрольний пакет акцій в умовному проекті "Янукович", тепер навколо нього безліч міноритарних акціонерів. Кожен - зі своїм інтересом та готовністю профінансувати забаганки лідера.

Рінат Ахметов

Після оголошення результатів виборів головний інтерес Ахметова в короткій перспективі - не допустити прем'єрство Миколи Азарова, якого спробував нав'язати Янукович.

Причина навіть не в давній нелюбові між цими двома флангами Партії регіонів.

Ахметов як людина, що найбільше проінвестувала в перемогу, розраховував на жест Януковича у відповідь - що саме він отримає право назвати прізвище кандидата.

Власне, саме прем'єрство Азарова з кожним днем стає більш примарним.

Не допустити цей сценарій можна руками "Нашої України", у якої просто немає сенсу вступати в коаліцію з таким керівником уряду.

Азаров і Янукович

Набагато прийнятнішим для Ахметова на посаді прем'єра є Арсеній Яценюк. З Сергієм Тігіпком складніше - він надто близький з Ігорем Коломойським.

Колись Ахметов по-людськи засуджував Яценюка за те, як той "кинув" Ющенка, що вивів його в люди. Але "це було давно і неправда". Як альтернатива Азарову кращої кандидатури не знайти. Тим більше, що основний спонсор Яценюка на виборах президента - Леонід Юрушев - є бізнес-партнером Ахметова у проектах в нерухомості.

Проблемою Яценюка є лише власні обіцянки двотижневої давності - не спокушатися на пропозицію прем'єрства та працювати в опозиції.

Економічний інтерес Ахметова у новій владі незмінний. По-перше, це зупинка судового розгляду в стокгольмському арбітражу по "Венко Прикерчинська", якою Ахметов володіє разом з іншим депутатом-регіоналом Василем Хмельницьким.

Також Ахметов зацікавлений у роздержавленні енергогенеруючих компаній, продажі "Укртелекому", а також у знятті заборон для побудови вугільної перевалки в Севастополі.

Віктор Пінчук


На цих виборах зять Кучми намагався не демонструвати публічно своїх симпатій.

Більше того, в його мас-медіа була дана установка уникати різких і конфліктних тем щодо обох кандидатів.

Більше того, для Тимошенко була зелена вулиця на телеканалах Пінчука завдяки наявності у фракції БЮТ депутатів Миколи Баграєва і Олени Кондратюк - дружини гендиректора ICTV Олександра Богуцького.

Але душею та "тілом" Пінчук був все одно з Януковичем.

Надто добре він пам'ятав події 1995-го, коли його біс поплутав стати бізнес-партнером Тимошенко в корпорації "Співдружність".

Зараз комунікатором зв'язків з Януковичем виступав Сергій Льовочкін, який ще з часів, коли він був першим помічником президента Кучми, спільно з Пінчуком воював проти Медведчука.

Тому поява Пінчука у "ІнтерКонтиненталі" у ніч виборів не була несподіванкою.

Інтерес Пінчука у новій владі - отримати сприяння від уряду на будівництво заводу "Дніпросталь" та розширення квоти для постачання труб в Росію. Плюс - спокійна старість для свого тестя Леоніда Кучми, до якого у слідства по справі Гонгадзе накопичились нові запитання.

Крім того, Арсеній Яценюк цілком задовольнив би Пінчука на посаді прем'єра.

Ігор Коломойський

На цих виборах Ігор Коломойський діяв відповідно до своїх же слів дворічної давнини: "Якщо президентом стане Тимошенко, я бачу себе в еміграції".

Подейкують, що Коломойському вдалося налагодити контакти з Януковичем завдяки... депутату-регіоналу Юрію Іванющенку, який більше відомий за прізвиськом "Юра Єнакієвський".

Цей міфічний персонаж, донька якого нещодавно гучно вийшла заміж за мешканця Монако, має вплив та авторитет у середовищі донецьких.

Інтерес Коломойського - укладення угоди про продаж йому Одеського припортового заводу за результатами аукціону, визнаного Тимошенко недійсним.

Також Коломойський прагне недоторканості для домовленостей по "Укрнафті", яких він досягнув з Тимошенко. Згідно з акціонерною угодою, підписаною між першим і другим туром виборів, за Коломойським як міноритарієм... закріплено посаду голови правління цієї компанії. Також в планах Коломойського - встановлення контролю над Кременчуцьким нафтопереробним заводом.

Кандидат від Коломойського на прем'єра - Сергій Тігіпко. Але надто велика активність олігарха, навпаки, зменшує шанси бронзового призера виборів президента.

Костянтин Григоришин


Спонсор помаранчевої революції зблизився з Януковичем після того, як втратив довіру до Тимошенко.

Зокрема, після відмови уряду повернути 400 мільйонів гривень застави за участь у приватизації Одеського припортового - попри особисті гаранті прем'єра.

З Януковичем Григоришин також комунікує через Льовочкіна.

Діловий інтерес Григоришина - оголошення конкурсу з приватизації "Турбоатому", де він уже є міноритарним акціонером, а також підготовка до продажу двох інших машинобудівних підприємств - "Зоря-машпроект" і "Електротяжмаш".

Григоришин також прагне встановлення справедливих тарифів на послуги залізниці - для підвищення конкурентноздатності "Укррічфлоту", яким він володіє спільно з Іваном Фурсіним - номінальним акціонером 5% в "РосУкрЕнерго".

Стара слабкість Григоришина - комуністи. Тому він може замовити слово перед Януковичем не ображати їх при розподілі посад.

Олександр Ярославський

Харківський бізнесмен підтримував Януковича і в 2004, і зараз.

Шість років тому на зустрічі олігархів з Леонідом Кучмою, де домовлялися зробити ставку на Януковича, Ярославський поставив умову - щоб директором Кременчуцького нафтопереробного заводу стала його людина Павло Овчаренко.

Янукович ті вибори програв, але, за іронією долі, після воєн з татарами Овчаренко таки очолив Кременчуцький НПЗ - але вже... як ставленик Коломойського.

Сьогодні інтерес Ярославського - безперешкодне фінансування з бюджету проектів Євро-2012 у Харкові, де він виступає співвласником та співінвестором.

Також Ярославський не проти посадити в крісло губернатора Харківської області Степана Масельського - свого родича по лінії колишньої дружини. Масельський-молодший уже керував областю в останні місяці президентства Кучми.

Щоправда, сьогодні багато охочих очолити Харківську область і серед регіоналів - це Дмитро Шенцев, який керує обласною організацією Партії регіонів, та Олександр Кривцов - заступник мера Харкова Михайла Добкіна.

Дмитро Фірташ

Цей олігарх зазнав найбільших втрат від прем'єрства Тимошенко. Тому інтересів Фірташа так багато, що задовольнити їх буде важко.

Це і повернення 11 мільярдів кубометрів газу, конфіскованих "Нафтогазом" за угодою з "Газпромом" - або створення умов, щоб він міг повернути втрачені гроші.

Це і розв'язання ситуації з банком "Надра", за який він заплатив, але не отримав, бо той перебуває під тимчасовою адміністрацією.

Це і урегулювання ситуації з "Кримським титаном", коли Тимошенко спробувала не продовжувати з Фірташем оренду Іршанського та Волногорського збагачувальних комбінатів.

Це і відновлення нормального газопостачання "Рівноазот".

Це і згортання планів Тимошенко щодо виведення з гри облгазів.

Вирішити свої питання Фірташу має допомогти той же Сергій Льовочкін, який став альтернативним до Ахметова каналом зв'язку з Януковичем.

Власне, влітку 2009, коли Янукович уже однією ногою був у коаліції з Тимошенко, тільки Льовочкін з Фірташем вмовляли його зупинитися. Сьогодні, коли Янукович отримав пост президента на загальнонаціональних виборах, історія показала їхню правоту.

Нинішній процес розпорошення олігархічних впливів у Януковича - це лише перший етап великих змін, які насуваються у цій політичній структурі. В разі проведення дострокових парламентських виборів поява нових друзів знайде своє відображення у списку Партії регіонів.

Розуміючи ці ризики, Рінат Ахметов зацікавлений домовлятися з "Нашою Україною" до останнього. А "Наша Україна", розуміючи ризики Ахметова, готова влаштувати "гонку вимог" для свого вступу в коаліцію.

Можливо, все це і є демократія по-українськи.
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2010-02-12 15:36:14 ],
на сторінці твору     "Чи зрозуміє ситий голодного?"   Чесний Журналіст

Дуже дохідливо, чи не так?
"Але уявімо: німці перемогли і навезли в Росію мільйони німців, онімечили Росію, а тепер навезені німці і онімечені росіяни, які вже зі своїми дітьми і навіть онуками говорять лише німецькою, вибирають президента Росії: звичайно, зі своїх рядів - німця!
Але кажуть - ми не німці, ми - росіяни. Просто не збираємося говорити вашою смішною російською мовою. Вчити вашого дурного Пушкіна. І "розглагольствують" про "російських націоналістів", які, бачиш, зациклилися на якійсь своїй смішній російськості і не хочуть, щоби німецькомовний президент Росії ввів німецьку в якості державної мови Росії.

Хіба це не фашизм - не визнавати за німецькомовною меншістю права не володіти російською, говорити по всій країні лише німецькою і вибирати зі своїх рядів президента Росії?

Скажете - що за марення сивої кобили. Як таке можливе в Росії? В Росії це неможливе - але в Україні це не лише можливе. В Україні це вже стало реальністю. То ж чи зрозуміє ситий голодного?"
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2010-02-12 16:36:34 ],
на сторінці твору     "Чи зрозуміє ситий голодного?"   Чесний Журналіст

А може і шановна пані письменниця і поетка О.Забужко надто сита? Може і вам її страждання виявляться близькими? Чи не такі ж гетьмАнські страждання, а то й заздрОщі, змусили проукраїнську інтелігенцію бойкотувати вибори?

Оксана Забужко. 05.02.2010 15:50
Писано на сторінках свого блогу на "УП"
"Демократія по-українськи": Фінал за кадром

http://blogs.pravda.com.ua/authors/zabuzhko/4b6c2217af6c8/

Вчорашній спецпроект Першого національного називався, нагадаю, – "Демократія по-українськи". А тепер стежимо за руками.

Спочатку це мав бути прямий ефір. Потім виявилося, що – ні, запис, але в режимі реального часу. Вчора ввечері, за дві години перед ефіром, потелефонували й вибачилися: на жаль, пані Оксано, в реальний час не вклалися, на півгодини (!) перебрали, довелося трошки підрізати, Ви ж розумієте...

І "підрізали", мушу сказати, дуже професійно – залишивши в ефірі критичні завваги на адресу тільки одного з кандидатів. Гладенько так вийшло. Гламурненько.

Але найцікавіше сталося потім, коли камери погасли і ми, продовжуючи вже між собою ту саму суперечку щодо теорії "меншого зла", повернулися в гостьову кімнату. П'ятихвилинка замішання при гардеробі, вмикання мобільників, договорювання недоказаного... Застібаючи пальта, інтелігенція рушила до дверей. Аж тут...

БА-БАХ!...

Нога охоронця з розмаху захряпнула з коридора двері просто інтелігенції перед носом. Передні оторопіло завмерли.

- Що там, що? – допитувалися задні.

- Придется немножко подождать, – ховаючи очі, ніяково пояснила асистентка. – Тимошенко идет по коридору...

Стоп-кадр, момент істини, німа сцена. "Ревізор" відпочиває – ефектнішого фіналу до цілого попереднього "дійства на камери" не вигадав би жоден драматург.

Ніколи не забуду виразу їхніх облич тієї миті – сивочолих, поважних людей: лікар, учений, художник, авіаконструктор... Щойно, яких десять хвилин тому, вони закликали українських виборців голосувати за ту саму кандидатку, через яку зненацька опинилися в пастці. У приміщенні, вийти з якого зможуть тільки тоді, коли на те буде Її воля. Коли Їй буде зручно.

Боляче дивитись на принижених стариків: мабуть, так виглядала та українська професура 1920-х, котра на процесі СВУ 1930 р. згодилася "співпрацювати зі слідством". "Стоять, сукі! Ваше мєсто у параші!"

І саме в ту мить я остаточно збагнула, в чому полягає головна перевага мого вибору – "не підтримую жодного кандидата" – порівняно з їхнім – "за менше зло". Атож, я так само символічно "дістала ногою в писок" – стояла перед замкненими дверми, як у тюремній камері, й чекала, коли мене випустять, мене так само брутально, по-бандитському "нагнули"... Але я знала, що від зла, "більшого" чи "меншого", нічого іншого чекати й не доводиться: поки сила на його стороні, воно завжди чинитиме насильство. Тому мені, на відміну від моїх старших колег, не плюнули в душу. Нагнули – без моєї в тому участі: я відмовилася "співпрацювати зі слідством". Моя людська гідність лишилася при мені.

А це, смію запевнити, не так і мало – ні для людини, ні для нації.

Тож, замість повторювати те, що було вирізано з моїх слів при монтуванні передачі, додам тут тільки одну цитату – з Івана Франка:

"Голосуючи за "менше зло", обираєш зло".

А значить, додам від себе, робиш його сильнішим.

І тому, в кінцевому підсумку, – завжди прораховуєшся.
_________________________________________

Які страждання витерпіла святомучениця О.Забужко, то ж постраждайте панове і ви!
Для початку дефолт, всього і вся, готуйтеся...

Шановна Редакція Майстерень, а це як прокоментувати можна? :)

Намісник Почаївської лаври просить опротестувати рішення облради

Намісник Свято-Успенської Почаївської лаври, Архієпископ Почаївський, вікарій Київської Митрополії Володимир (МОРОЗ) закликає обласну прокуратуру опротестувати рішення обласної ради, яким вона ініціює передачу лаври у державну власність.

Як повідомляє офіційний сайт Свято-Успенської Почаївської лаври, відповідне звернення Архієпископ Почаївський направив прокурору області Івану МЕЛЬНИЧУКУ.

У ньому він вказує, що згідно зі ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування», питання перевірки законності передачі храмових комплексів, а також дотримання земельного і міграційного законодавства не входить в компетенцію органів місцевого самоврядування, і дані повноваження не делегувались контролюючими органами обласній раді. Він також зазначив, що до перевірки діяльності лаври не були залучені представники самої лаври і, «як наслідок, інформація, подана депутатами, не відповідає дійсності».

Незаконно вважають у лаврі і відмову у клопотанні Почаївської Лаври від 10 листопада 2009 року № 64 щодо надання гірничого відводу на користування Почаївським родовищем будівельних пісків, яку депутати також прийняли 11 лютого на сесії облради.

Відтак Архієпископ Почаївський закликав прокурора області дати правову оцінку рішенням Тернопільської обласної ради, зокрема від 27 серпня 2009 року за № 745 «Про створення тимчасової контрольної комісії Тернопільської обласної ради щодо перевірки законності передачі храмового комплексу в м. Почаєві УПЦ Московського патріархату, а також дотримання земельного і міграційного законодавства», від 11 лютого 2010 року «Про інформацію тимчасової контрольної комісії Тернопільської обласної ради щодо перевірки законності передачі храмового комплексу в м. Почаєві УПЦ Московського патріархату, а також дотримання земельного і міграційного законодавства» та від 11 лютого 2010 року № 882 «Про клопотання Свято-Успенської Почаївської Лаври від 10 листопада 2009 року № 64 щодо надання гірничого відводу на користування Почаївським родовищем будівельних пісків».

Намісник лаври також просить опротестувати, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», прийняті обласною радою рішення як такі, що не відповідають вимогам Конституції та Закону «Про місцеве самоврядування» та проінформувати лавру з приводу вирішення наведених у зверненні питань.

Як повідомляв УНІАН, 11 лютого Тернопільська обласна рада звернулася до прем’єр-міністра України з вимогою скасувати рішення уряду від 17 липня 2003 року про виключення споруд Почаївської Свято-Успенської лаври зі складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Саме цей документ згодом дав можливість передати лавру УПЦ МП.

18 лютого голова Тернопільської обласної ради Олексій КАЙДА у відкритому листі закликав прем’єр-міністра України Юлію ТИМОШЕНКО повернути у державну власність Почаївську Свято-Успенську лавру.
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2011-02-18 10:56:25 ],
на сторінці твору     "Дамський клуб, про найголовніше"   Дамський Клуб «Шпилька»


Перепрошую, що втручаюся в розмову прекрасних Дам, але хотів би зауважити, що в Україні активне життя такого ось (побудованого на прозорих творчих засадах) "Дамського клубу", схоже, явище без прецедентів. Для Англії, чи для Росії, Франції, навряд чи це була би якась дивина, лише не для України.
Так, саме так, українкам не вистачає всього індивідуального, окрім природної краси, звісно. У проявах усього іншого вони відстають досить сильно. До речі, перед багатьма українськими чоловіками, що побачили світ, гостро стоїть проблема такої неадекватності краси і вмісту. Тому часто нам, бідакам, доводиться мати дружину українку і ряд коханок тільки_не_українок. :)
І питання не стільки у загальній загальмованості українок - погляньте хоча би на ПМ - суцільні, за рідким виключенням, замкнуті в собі черепашки-ніндзя, що очікують зустрічі лише з Богом, який певно зауважить, - ой, яка ж ти!..

Словом, здебільшого, складається враження, що українській жінці нічого сьогодні сказати навіть бездарним залишкам українського чоловіцтва... Жодного індивідуального креативу! Суцільні сподівання на "авось"...
Нинішні дами все порпаються в собі і чекають, чекають, чекають, - активне, цільне життя не для українок. Мріють, мріють, мріють - а діяти не вміють...
Але все зміниться раніше, аніж українки гадають, ось у чому парадокс...
Тут скоро буде і Італія, і США, І Рашка... І озвірілі українські дами, що різко змінять підхід до життя - словом, аревідерче провінціє! :)
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2013-02-01 10:19:15 ],
на сторінці новини

«Русский» язык - не русский?!..
Когда я доказал интернет-сообществу, что основатель современной русской литературы Александр Пушкин, на самом деле, был етническим евреем (Бебик В. Конец русского мифа: А. С. Пушкин - еврей!), российские националистические форумы взвыли от негодования.
Еще бы! Был до основания разрушен базовый российский миф, краткий, как строка в энциклопедии: «ПУШКИН Ал-др Серг. (1799 - 1837), рус,. поэт, родоначальник новой рус. лит-ры, создатель совр. рус. лит. языка».
Даром, что прадедом великого «русского» поэта является «арап Петра І». Все равно, по логике братьев наших меньших - москалей, он - «русский», хотя и в, некотором роде, «арап»...
Но «арапом» ли был талантливый еврей - Саша Пушкин? Взглянем-ка на его родословную...
Прадед поэта, Абрам Петрович Ганнибал (1696-1781), крещенный абиссинский еврей, который «сошел за арапа» у известного любителя экзотики - российского царя Петра І.
Помыслим вслух, уважаемые читатели: «Много ли вы знаете «чистых этнических негров» по имени «Абрам»?
«Петровичем» он стал «по приколу», после обряда крещения, во время которого его крестным отцом стал российский царь Петр І, ни во что не ставящий ни Христа, ни его церковь.
Последнее обстоятельство, кстати, было вполне объяснимо, поскольку по матери Петр І происходил из рода крымских караимов.
Мать царя, Наталия Нарышко, была иудейкой и, по-видимому, весьма своеобразно относилась к православию, что не могло не отразиться на религиозных воззрениях ее родного сына.
А с «Ганнибалом» вышло и того интересней. Пока был жив Петр First, хитрого абиссинского еврея звали по-русски просто: «Абрам Петров», но когда его покровитель умер, носить фамилию царя стало небезопасно.
Поэтому «мягкая, трусливая, но вспыльчивая абиссинская натура» Абрама Петрова (См.: А.Анненков, «Пушкин в Александровскую эпоху», стр. 5) поняла, что в целях безопасности ему все-таки лучше именоваться «Ганнибалом», к которому он имел такое же отношение, как и к «русскому» роду-племени.
Дед поэта, Йосиф Абрамович Ганнибал (1744-1807), совершенно не стыдился своих еврейских корней и подписывал корреспонденцию как Йосиф Ганнибал. Это потом, когда евреем станет быть не модно, творцы русского мифа станут именовать его Осипом.
Бабка поэта, Мария Алексеевна Ганнибал (1745-1819), была дочерью тамбовского воеводы Алексея Федоровича Пушкина и - Сарры Юрьевны Ржевской (см.: Е.П.Янькова, «Рассказы бабушки», 1885г.).
Назовите мне этнически чистую «русскую» семью, где дочери дают еврейское имя Сарра, и с полным удовлетворением можете бросить камень в ее мужа Йосифа Абрамовича Ганнибала и всех, кто не знает, что у евреев - этническая линия родства выводится по матери...
Тамбовщина, между прочим, это этнически украинские земли, временно находящиеся под контролем Российской Федерации, так что достаточно правдоподобной явлется версия, что Александр Пушкин являлся по материнской линии абиссинско-украинским евреем.
Итак, по свидетельству российских словарей, не вызывает сомнений, что отцом современного русского языка является этнический абиссинско-украинский еврей Александр Пушкин.
А кто же создал словарь современного русского языка, неужели наши друзья-москали?
Не тут-то было! Некто, В.Бондаренко, обнаружил, что «Первый печатный словарь в России был издан в Вильно в 1596 г. под названием «Лексис, сиречь речения вкратце собранны и из словенского языка на просты русский диялект истолкованы». Автор - украинский ученый-филолог Лаврентий Зизаний...» .
Вот это уже прикол, так прикол! Как пишет указанный автор: «Вильно (хороший украинский город - Вільно - В.Б.) в 1596 г. был столицей Великого княжества Литовского, и еще долго им оставался - вплоть до 19-го века, а затем попал в «добрые» лапы России.
Великое княжество Литовское это был извечный враг Московии, которая-то и самопереименовалась в Россию, когда ... появилась пародия - ордынское государственное образование с фино-угорским населением и чужим именем».
Но до этого, так сказать, «великороссы»,  активно обучались «родной речи» по грамматике «словенского»...языка», который разработали украинцы-русы Л.Зизаний, П.Берында и М.Смотрицкий».
В это же время крымский караим-иудей Петр I сделал грамматику украинца М.Смотрицкого официальным учебником «русского» языка для обучения грамоте дремучих ордыно-московитов.
Последние, как известно, в это же время слушали церковные псалмы на украинском языке в исполнении священников под руководством Ф.Прокоповича, «виписаного» Петром І из Києва.
Так кто-кому Рабинович в этой ситуации с «великим и могучим русским языком»?..
И стоит ли удивляться, что екс-президент России Д.Медведев является, как утверждают в авторитетных хасидских кругах, внуком раввина Санкт-Петербурга, а некто С.Нарышкин является спикером российской Думы?..  :)
Валерій БЕБИК
http://uainfo.censor.net.ua/important/print:page,1,99770-russkiy-yazyk-ne-russkiy.html
Коментатор Журналіст Чесний, [ 2013-02-01 10:39:27 ],
на сторінці новини

Почему американцы выбрали Януковича?
Никколо Макиавелли после смерти начали приравнивать к Дьяволу. Имя «старина Ник», которым частенько называли Дьявола, пошло именно от Макиавелли. Шекспир любил использовать образ Макиавелли в своих пьесах. В драме  «Отелло» - это  Яго. В комедии «Виндзорские насмешницы» тоже есть коварный политик Макиавелли,
ставший олицетворением зла с легкой руки клириков за его книгу - совет «Государь». Св.отцы считали, что автором этой книги мог быть только Дьявол. Сам
Никколо был чертовски хитер, умел мастерски плести интриги и блефовать, мог обмануть кого угодно. Ему нельзя было доверять. Именно эти постулаты он и предлагал правителю в своей книге,
рассказывая, как нужно управлять государством. Удержать власть в своих руках и управлять с наибольшей выгодой для себя, избегая всякой сентиментальности, сострадания, нравственности, мягкости характера. Таков постулат.

Генри Киссинджера называют современным Макиавелли. Вот слова первого о политической философии без всяких моральных принципов второго: «На протяжении веков Макиавелли считали воплощением цинизма. Однако сам он не считал себя лишенным моральных принципов. Он описывал мир таким каким он его видел, а не таким, каким ему хотелось бы его видеть. В самом деле, он был убежден, что только сильный духом правитель может
твердо соблюдать намеченный курс в условиях постоянных заговоров, от которых, к сожалению, зависит его жизнь».
Помнится, в свою первую ходку Януковича в Премьеры он, бедолага, перепутал Макиавелли с Саакашвили, еще
при этом и назвав его великим еврейским реформатором. Правда, с той поры утекло много воды, но я почему-то уверена, что для него до сих пор разницы не существует.  Но то, что ОПГ ПР существует на принципах и постулатах Макиавелли - это факт.  До сих пор считалось, что природа человеческая значительно лучше, чем ее трактовал автор «Государя», и что ни
один человек не сможет вести себя подобным образом, но в жизни бывает всякое. Бенито Муссолини: «Макиавелли был великим итальянским философом... учитель всех учителей политики... однако он в недостаточной степени презирал
человечество». Луара Ферми, вдова  биограф Муссолини: «Вполне возможно, что фашизм обязан своим военизированным характером Макиавелли, а влияние Макиавелли на Муссолини в первые годы
его пребывания у власти крайне очевидно».
Муссолини, как и  Гитлер, Ленин, Сталин, Троцкий... они все читали Макиавелли, а Янык не читал. Вот Лукаш с Портновым читали точно, но Янык каким-то непостижимым образом переплюнул
Макиавелли с его книгой своим донецким менталитетом. В принципе мне понятна любовь сэра Генри к Яныку. Он для него идеальный правитель. Разве бы смогла ЮВТ с такой прытью исполнять роль девочки напобегушках? Корр:- Вы ведь сами однажды сказали: задача крупных государственных деятелей состоит в
том, чтобы вести общество туда, где оно до этого еще никогда не было.

Киссинджер:- Цель внешней политики не в том, чтобы тебя полюбили, а в том, чтобы находить почву для общих интересов и совместных действий.

Киссинджер:- Соединенные Штаты минимизируют Китай и Россию, и последним гвоздем в их гроб будет Иран, который, конечно же, главная цель Израиля.Мы позволили Китаю увеличить свою военную мощь, дали России время, чтобы
оправиться от приватизации, дали им ложное чувство превосходства, но все это вместе быстрее приведет их к гибели.

Я, почему начала этот пост с Макиавелли и Киссинджера? Это для тех, кто меня пытается убедить, что американцы испытывают отвращение к  Януковичу.
Не нужно забывать, что США полный правопреемник принципов политики Британской короны. А у Британии, как мы помним, нет вечных врагов и вечных друзей, есть только вечные интересы.
Это о моральности сэра Генри и Вашингтона вообще. Нужен был им Бен-Ладен - породили,стал не нужен - прибрали.  Нужен Янукович... станет не нужен... будет как с любимым Мишей Саакашвили: сдали в обмен на выгодный проект.  Штаты очень легко сливают своих марионеток. Ибо
вечны только интересы.
Для тех, кто в танке, и постоянно шьет мне «руку Москвы», скажу сразу: напрасно стараетесь.
Лучше попытайтесь вникнуть в то, о чем я пишу. Мне тут один читатель ролик сбросил удачный из фильма «Чапаев», где мужики пришли к Чапаю узнать за кого же он: за большевиков, или за коммунистов?
Чапай долго думал, а потом  ответил, что он за интернационал. Так и здесь.
Правильно вопрос должен звучать так: ты за кого: за Ротшильдов, или за Рокфеллеров? Ответ: - А мне по барабану они все. Я за вільну Україну, как батько Махно. Пропагандою не займаюсь.

В общем, для тех, кто устал от моих деталей и хочет видеть картину в целом, коротко
объясню на пальцах, что же происходит в стране и почему.  Первое: Украина не есть самостоятельный игрок в этом безумном покере. За нас играют американцы.
Сейчас в игре самые крупные игроки. Янык - никто в этой крупной партии. Осадчук правильно назвал его маленькой собачкой Киссинджера. Дальше все по ролям:

Вашингтон. Госдеп давно понял, что навести порядок в Украине невозможно в силу некоторый обстоятельств.  Но, главная цель здесь - это Москва. Начиная перезагрузку
Украины, они главным образом желают перезагрузки России.  Вот здесь монетка и упала орлом на Яныка. Как писал тот же Макиавелли, нельзя недооценивать в этом случае фортуну. Случай- это
основной игрок на поле. Государь должен увидеть и не упустить предоставляемую фортуной возможность, используя ее в полной мере для себя. В политике фортуна улыбалась многим, в том числе и Сталину
с Гитлером. Улыбнулась она и Яныку. Он это понял и использует ее на всю катушку.

Почему амеры Яныка выбрали?
Все их потуги, что-то изменить в этой стране, успеха не имели из-за России. Они поняли, что перезагружать нужно и Украину и Россию, но как? На самом деле ведь Путин сейчас не за Украину борется. Ему на фиг не нужен этот разрушенный
Донбасс, который не выдержит ни одна экономика. Туда столько вложить надо бабла, чтоб его поднять, что Чечня рядом не стояла. Так что не фиг бояться россиян, они не придут. Путин не за нас борется, а за Россию. Поэтому  и  нашел общий язык с Рокфеллерами, и поэтому выбрасывает сейчас «ротшильдовцев», прекрасно
понимая, что вслед за Украиной может рухнуть и Россия. И во всей этой игре Америка-Россия, мы всего лишь разменная карта. У кого в кармане эта карта, тому легче торговаться с противником.
Кстати, когда РФ работала с амерами по соглашению о разделе продукции, то получала только
экологический геморрой, ибо так же, как и Украина с Shell, освободила амеров от налогов до выхода на рентабельность.
А чтоб на ту рентабельность не выходить, чего они только не пихали в сметы расходов. Можно погуглить «Сахалин-1» и «Сахалин-2» и посмотреть: за что Путин выпер американцев, забрав у них шельф. Ну, вернемся к нам. Янык идеально подходил
амерам для развала России.  Мне рассказали такую историю: еще в совке все ОПГ платили дань Москве. Все туда свозили бабло в общак, кроме двух
группировок: казанской и донецкой. Эта братва никому ничего не платила. Они были независимы. И ни фига с ними Москва сделать не могла.  Вот поэтому Вашингтон и решил ставить на ОПГ Яныка. Как там у Макиавелли: «Из всех зверей пусть
государь уподобится двум: льву и лисе. Лев боится капканов, а лиса – волков, следовательно, надо быть подобным лисе, чтобы уметь обойти капканы, и льву, чтобы отпугнуть волков». Вот такого лево-лиса и нашли в нашем Яныке. Только его ОПГ
могла противостоять России.
Янык отлично вписался в тренд и занялся
развалом Украины. Вернее, он делал вид, что руководит, а кому надо, тот разваливал. Если бы выборы выиграл Ромни, то уже бы у нас тут все рухнуло, ибо республиканцы были настроены решительнее демократов.
Но процесс идет.  И Янык, как прилежный ученик, выполняет домашнее задание аккуратно. Он получил гарантии от амеров. Не знаю, что ему пообещали лично для него: самолет в Швейцарию и беспрепятственный вылет, или оставят в Межигорье, но Украине пообещали ЕС за правильно сделанную
Яныком работу.
Юля. Тут вообще капец, если начать разбираться. У нее были обязательства, я так полагаю, что с Ватиканом. Поэтому они ее и засадили, чтоб не мешала. Если у нас тут сейчас
вотчина республиканцев, то в Москве есть очень мощное ротшильдовское лобби во главе с Медведевым, а с другой стороны Путин с Рокфеллерами, и там своя маленькая войнушка все время идет. Вот это ротшильдовское лобби и сделало все, чтоб ее упрятали. А господин Киссинджер сейчас стал консультантом Ватикана по
вопросам внешней политики. И там уже начато формирование нового мирового порядка. По моей информации Путин предлагал ей помощь в освобождении в марте прошлого года, но она отказалась.
Не согласилась на условия, которые ей поставили. Поэтому на кандидатуре ЮВТ в России поставили крест. Так что чем быстрее тут все рухнет и чем скорее эта преисподняя  превратится в Адъ, тем ближе ее выход. Единственное, чем мы
можем помочь - это поспособствовать амерам быстрейшим разрушением этой системы, которая погребет под собой всю эту ненасытную свору.
Янык. Они поехали в Литву за компроматом по финансированию БЮТ, и в Туркменистан по газу.  Моя ты прелесть, ему все мало, никак не успокоится.  А это ему привет от Вовы и Коли.  Делом Щербаня Янык открыл ящик Пандоры. Им нужно обгадить Юлю, но у Вовы и Коли такой архив на всю эту братву, что мало не покажется никому. Может получиться
так, что «не все так сталося як гадалося», и как раз Юля выйдет из всего этого наименее обгаженой. А вот некоторые видные члены ПР могут серьезно пострадать в этом бою. Так что давайте, пацаны,
больше садизма, больше мазохизма.
Вспомнилось, как Путин дважды поздравил Яныка с победой в 4-м году. Эх, Вова, Вова, знал бы ты тогда, какой эпик батл тебя ждет с этим уркой.  А знали бы мы! То, что этот хитро сделанный Янык гребет все под себя, амерам, в принципе, выгодно.
Ничего не уходит из страны, все в одних руках. Амерам лишь бы в Россию не ушло, а забрать потом из одних рук легче, чем собирать из разных. Философия Макиавелли не была на самом деле злом, она была просто чрезвычайно реалистична и немного
опередила свое время.  Думаю, что человеку следует идти в политику в одном случае: если он уверен, что сможет что-то изменить, а если изменить ничего не получается - нужно уходить. Любой психически нормальный человек понимает,
что политика его не сделает лучше, а тем более наша.
Теперь о главном. У нас в стране нет гражданского общества, которое есть в нормальных странах. После того, как здесь все рухнет, нам без него не обойтись. Вот господин Збитнев, о
котором я тут уже писала, создает под себя Гражданский конституционный конгресс. Сейчас каждый политик и просто проходимец с баблом будет под себя формировать ГО,
а этого нельзя допустить. Оно должно возникнуть снизу. Люди сами должны его создать. Многие пытались найти основные принципы существования в обществе. Макиавелли раньше всех  заявил о
невозможности существования такого идеального общества, именно из-за противоречий нравственного порядка и цинизмом управления государством. Для
того, чтобы должным образом правлятьгосударством, говорил он, правитель должен забыть о нравственности.  Поэтому мы сами должны найти ответ на вопрос, как нам жить дальше. Нет ни
одного  идеального типа общества: их много, и живут в них по-разному. Критерий достоинств не существует. Наши политики живут по Макиавелли, который утверждал, что нравственность и политика несовместимы. Народ и общество заведомо находятся в противоречии. Поэтому мы так не любим власть, а власть не любит свой народ.
Основная задача ГО найти пути выхода из этого, пусть не идеального, но нормального существования общества и власти. Без нас никто этого не сделает,
никакие Збитневы со своим карманным ГКК этим заниматься не будут. Поэтому еще раз прошу каждого помочь и выделить по 10 мин в день, чтобы поработать своими мозгами на страну.  Или это судьба Украины: всю жизнь быть, в неважно какой, но оккупации?

Макиавелли: Нет дела, коего устройство было бы труднее, ведение опаснее, а успех сомнительнее, нежели замена старых порядков новыми.
Макиавелли: Граждане всегда дурны, пока их не принудит к добру необходимость.
 
АЛЛА  ofeliyadd 
1   2   3   4