Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Папуша (1972)
к.філол. н. (1998), доцент (2003) кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка





Огляди

  1. Круки
    Імануїл Вайсглас. "Круки"

    Майбутнім не живем, його немає
    Та може наостанок осягнем,
    За що наc небо гнівно поливає
    Цим градом чорних круків, мов вогнем.

    А круків тих без ліку і без міри,
    Летять зі свистом, моторош пройма.
    Нема прихистку і немає сили,
    Свист в голові триває, не вгава.

    На цих шляхах зостанемось навіки,
    Де мертві не довіряться живим,
    Поляжем всі, розімкнуться повіки,
    І зграї круків, і клубами дим.

    Руками захиститися несила
    Нехай у нас була б і сотня рук.
    Туман спадає, ось - наступна хвиля,
    І скоро смерть ухопить нас, мов крук.

    (Переклад з німецької - Ігоря Папуші)



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Книги в червоній палітурці
    Марина Цвєтаєва
    Книги в червоній палітурці

    З раю моїх дитячих літ
    Ви, незрадливі любі друзі,
    Шлете мені палкий привіт
    В старій червоній палітурці
    Що тільки вивчу я урок
    Відразу йду до вас бувало
    - Вже пізно! – мамо, лиш рядок!... -
    Та мати завше забувала.
    На лампі мерехтять вогні…
    Як гарно з книгою у хаті!
    Під Гріга, Шумана, Кюі
    Про долю Тома запізнати.
    Вже смеркло, холод у вікно…
    Том з Беккі з вірою чекають.
    І смолоскип індійця Джо
    У сутінках печер блукає
    На цвинтарі десь крик сови…
    (Боюсь!) Біжить - крізь темінь стежка -
    Хлопчина, прийма у вдови,
    Як Діоген, що в бочці мешка.
    Сіяє в залі трону лак
    Над юнаком – корона вежить
    Раптом (О Господи!) – жебрак,
    Ще й мовить: Трон мені належить!»
    Та кожен знову в пітьмі зник.
    Британії судьба - страждати…
    -Та чом би серед любих книг
    Знов з лампою не задрімати?
    О золоті мої часи,
    Палає серце на папері!
    Та й імені ці золоті:
    Жебрак, принц, Том і Геккельбері!

    2012

    "Марина Цветаева. Книги в красном переплете"

    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. ***
    Про Біблію
    зовсім забувши
    у Слові Його
    позосталися
    Божі Сини



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. ***
    З речей
    безладно розкиданих
    по кімнаті
    кожна
    на своєму місці



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

  5. ***
    Коли ти
    просто є
    вірші
    течуть
    безперестанку



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  6. ***
    Станція
    де ніби кожен
    місце хоче звільнити
    дідові старому
    кінцева



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

  7. ***
    Несучи у вереті
    дитину
    нав'язалась за якимісь
    пристойним чоловіком
    жебрачка



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  1. ***
    Вийшовши
    з бібліотеки
    чимчикую собі
    попиваючи з баклажки
    чай



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. ***
    Напружену тишу
    наукової бібліотеки
    порушило
    за вікном
    гавкання собаки



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. ***
    Хоч і буденна
    справа - розігріти
    їжу на сковороді
    а все ж пахне
    філософією



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Вже качки кружляють
    Вже качки кружляють
    Над замерзлим ставом
    І збирає осінь
    свій останній жмут
    Нахилюсь до тебе
    І слова злітають
    Із слабких відкритих
    І невинних губ.

    Заступає вечір
    Як на диво ранній
    Ледь хитає вітром
    Занавіс вікна
    За таємним світлом
    Відчуття незнані
    Тиша, а між нами
    Лінія скісна.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  5. Хоч не осінь - весна; похмуро
    Хоч не осінь - весна; похмуро
    Блима місяць в оточенні скель
    На порогах, ніби на мурах
    Кольорових снів акварель.

    Все либонь зачаїлося зляку
    Весна теж відбирає слова
    І мовчу я крізь тишу і мряку
    Слово в синій туман улива

    Розібрався місяць догола
    І не стало його зівсім
    Ти сьогодні сумна і квола
    Бо це я розчинився в нім.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25