Автори /
Юхим Дишкант
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
квітка
•
Маки, дівча-акація…
•
Старі діди прокурюють весну
•
розбещеному дівчиську
•
Монолог до черниці
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Розпивання земних скорбот
Зворохобилися натовпи розгойданих ляльок
Зворохобилися натовпи розгойданих ляльок
Після півночі десь ти приходиш в кав’ярню,
Де читають щось на зразок життєвих прелюдій,
Де читають щось на зразок життєвих прелюдій,
Трави старіють, трави,
Вулиці п'яні блудять,
Вулиці п'яні блудять,
Стоїш зрошена та закривавлена,
Зібгана,ніби квітка.
Зібгана,ніби квітка.
Розкриваєшся тихо, мов церква…
Маки, дівча-акація…
Маки, дівча-акація…
Старі діди прокурюють весну,
Старі берези вже не кровоточать.
Старі берези вже не кровоточать.
Арфи, арфи мерзнуть…
Вороння дихає на бешкетне тіло співачки…
Вороння дихає на бешкетне тіло співачки…
Ти, що чернецтво своє віддала
І тепер високоснієш десь,
І тепер високоснієш десь,