Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ганна Багрій



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  ***
    Весна зафарбовує ночі в ласкаво-червоне,
    Нічим не спотворить твій смак у мені безперечно
  • •  ***
    Зовсім мовчки, не кохаючись більше,
    Залишаючись лиш у обіймах,
  • •  Ти відчуватимеш так
    ти відчуватимеш так,
    а потім вже не кохатимеш.
  • •  ***
    Замерзаю належним чином –
    Від кінцівок і до серцевини.
  • •  ***
    Неймовірності сповнений день,
    Старомодністю зваблені миті,
  • •  ***
    невисловлена пустка моїх снів
    і ночі, й дні, і вечори, і ранки,
  • •  ***
    Можливо ти знайдеш красу у ржавіючих кранах,
    Розітнеш мелодику світу по стомлених ранах,
  • •  ***
    безмежність світу сягає апогею,
    ти вже не знайдеш свого в цьому русі,
  • •  ***
    Залишаючи настрій на завтра,
    синім маривом сходить додолу
  • •  ***
    Маленькими сірими плямками
    По тобі просувається місто.
  • •  спроба розлюбити
    Втрачаючи бурштин свого дощу
    Ти викрапав мене непомилково
  • •  образ твій зникає так невпинно...
    ти знаєш як, втікаючи пісок,
    мій поцілунок лив крізь твої пальці,
  • •  Вбиратися як завше у червоне...
    Вбиратися як завше у червоне
    Триматися за руки так нестерпно,
  • •  ***
    чому я повертаюся завжди
    на стерті кола власної безодні?
  • •  втратити дощ
    Раптом втратити дощ і відчути як падає з неба
    Не краплини дощу, а вологий від плачу пісок
  • •  я на тебе хворію
    Випадковими зв’язками, фразами,
    Я на тебе хворію. Ти
  • •  холодом не здивуєш шкіру...
    холодом не здивуєш шкіру
    як не здивує небо сонця схід
  • •  завтра має бути...
    кришталики блукаючих думок,
    народи що губилися в пустелі,
  • •  пристрасть
    Ти крові випивши склянку
    Облизуєш пристрасно губи
  • •  Я бачу твоє небо...
    Я бачу твоє небо в себе вдома,
    Я розливаю спокій на підлогу,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки