Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ірина Дем'янова (1960)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ірина Дем'янова, [ 2009-02-04 13:14:10 ],
на сторінці поезії     "Тримай мене"   Дем'янова Ірина

Дякую щиро! Намагаюся не фальшивити, але читачу видніше.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2009-02-04 14:34:55 ],
на сторінці поезії     "«Ой, Іване!»"   Дем'янова Ірина

І справді дуже тепла і душевна композиція.
Можливо у цьому місці "Чом, врапт, сніговиння..." виникають певні запитання, але і різні відповіді.
Коментатор Еліна Форманюк, [ 2009-02-04 14:49:22 ],
на сторінці поезії     "Тримай мене"   Дем'янова Ірина

Щира лірика. А я ледь не проминула...
Коментатор Наталя Терещенко, [ 2009-02-04 14:50:16 ],
на сторінці поезії     "Тримай мене"   Дем'янова Ірина

Прекрасна поезія, Ірино, блюзова, душевна.
деякі наголоси, правда, трохи спірні:
ГрАбові
ГоробИна без плоду
пожад(неологізм?) може пожАдність вовчих віч (тоді не зміниться ритм і наголос не постраждає.
Жаский, жасний (замість жахкий)
Хочеться, щоб така гарна річ була ще бездоганнішою. Успіхів!

Коментатор Богдан Невіглас, [ 2009-02-04 15:26:30 ],
на сторінці поезії     "Тримай мене"   Дем'янова Ірина

Яскраво,образно і тривожно.
Коментатор Олександр Комаров, [ 2009-02-04 15:52:16 ],
на сторінці поезії     "Тримай мене"   Дем'янова Ірина

В щирості як і в майстерності не відмовиш. Вірш не такий простий, та й інші вірші пані Ірини непростенькі. Про "жахкий" і "пожад" не скажу, хоч виглядають тут блискуче, особливо "пожад". Картина не аквареллю. А "грабОві! і "горобинА" говорили раніш частіше ніж "грАбові, горобИна". Так говорили люди які багато тяжко фізично працювали. І знають що воно таке... Люди ТОГО покоління. Прекрасний вірш і я його не можу оцінити. Пані Дем'янова, виходить у Вас по паперу і по мозку одночасно.
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-02-04 23:11:52 ],
на сторінці поезії     "Тримай мене"   Дем'янова Ірина

Надзвичайно цілісний твір. Образи настільки органічні, якісь, ну, не підберу слова – питомі, рідні, кожне словечко до ладу, здається, ти сам це душею промовляєш...
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-02-15 14:28:23 ],
на сторінці поезії     "І не бути тобі ніким"   Дем'янова Ірина

Гарно, Ірино. Інколи ми набагато пізніше розуміємо, що стосунки врятовує саме те, що межі так і не було перейдено.
Тільки от "надлюбові" чомусь бачиться разом...
Коментатор Ірина Дем'янова, [ 2009-02-15 15:12:32 ],
на сторінці поезії     "І не бути тобі ніким"   Дем'янова Ірина

Звичайно, разом! Мабуть, комп'ютер поділив на два знайомих слова...
Коментатор Василина Іванина, [ 2009-02-15 17:38:51 ],
на сторінці поезії     "Перейду..."   Дем'янова Ірина

Органічно, аж народнопісенно, здається. :)
Душевність заполонює.
Коментатор Лариса Коваль, [ 2009-02-23 22:08:03 ],
на сторінці поезії     "«Ой, Іване!»"   Дем'янова Ірина

Однозначно "Чом, врапт, сніговиння" погано, хто(СЬ) Стиснув теж. А вірш чудовий!Вітаю!
Коментатор Анатолій Криловець, [ 2016-11-27 21:44:30 ],
на сторінці поезії     "Перейду..."   Дем'янова Ірина

В епіграфі не Тимчакові слова, а невідомо кого... Микола Тимчак так ніколи не писав.
1   2   3