Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Кременецький Іван Потій (1958)




Огляди

  1. Що таке?
    Щось таке зі мною відбувається –
    Смерч пронісся – голова в кущах.
    Гляну – серце кров’ю обливається:
    Постаріла мама на очах.

    А мені все ніколи і ніколи.
    На деньок заїду – і «в шлею».
    Боже правий, де мої канікули?
    Все якісь екзамени здаю…



    Коментарі (3)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

  2. А нам хай заздрять!
    А нам хай заздрять. Ми щасливі.
    Вогнисто в полі мак цвіте.
    А ми з тобою – особливі,
    Хоча й не думаєм про те.

    А нам хай заздрять. Ми багаті.
    У нас про всяк випадок є
    На кожнім хуторі – по хаті,
    Де нам зозуля ще кує.

    Нам заздрять. Ми талановиті.
    Бо хто б крім нас на світі зміг
    Весь час – над прірвою у житі…
    На скільки б вистачило їх!



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Борг
    Перед Богом маю борг
    не тому, що не молився.
    Має впевнитися Бог,
    що в мені не помилився.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Про любов
    Обнімав тебе, кохану,
    уві сні, як наяву,
    потім клав, коханням п'яну,
    на шовковисту траву.

    І тіла здригались наші
    наяву чи уві сні?
    Прокидався... Боже, краще б
    ти не снилася мені!

    ***
    Запросив тебе на каву.
    Сам собі не признаюся,
    як я вечора чекаю!
    Як я вечора боюся!

    ***
    За любов платити треба гроші!
    Досі якось це ігнорував.
    Всі, кого задурно цілував,
    вибачте мені, мої хороші!



    Коментарі (8)
    Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

  5. Забаганка
    Скільки буду, як скло без оправи?
    Бо життя таки справді одне.
    І мені захотілося слави!
    Хто ж без неї згадає мене?

    Захотілося стати багатим,
    Мандрувати до різних країв,
    Захотілося сад коло хати
    І співочих в саду солов’їв.

    Що б не йти ні до кого у служки,
    Не тягнутися до булави.
    І померти у герці, як Пушкін,
    На руках молодої вдови.



    Коментарі (15)
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  6. Герой
    Якихось триста днів росте живіт.
    Нічого не буває із нічого.
    Нова людина проситься у світ,
    Сама іще не знаючи, для чого…

    Колиска вліво-вправо гойд та гойд,
    І пісня, в якій слів не зрозуміти.
    Хто проситься на світ, той вже герой,
    За те, що мусить жити і терпіти…



    Коментарі (5)
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  7. Пишу
    Не люблю я ні куті, ні меду.
    Знаю – вічність треба заслужить.
    Я пишу історію моменту,
    У якому довелося жить.

    Час нещадно знищує клітини.
    Я спішу, він також поспіша!
    Я пишу історію людини,
    У якій живе моя душа.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

  1. Сізіф
    Сорочка липне до лопаток,
    Страх переходить в каяття,
    Здається – все… Та знов випадок
    Мені врятовує життя!

    Отак, мордований віками,
    Я піднімаюся з колін
    І мушу знов котити камінь…
    І знову скочується він!



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  2. * * *
    Кожен день кудись спішити
    Безпорадно.
    Як це просто – в світі жити,
    Як це складно!

    Кожен день шукати їжі
    І спочинку.
    З кожним часом дні гіркіші
    На перчинку.

    В старість увійти, як в річку,
    Посивіти,
    І погаснути, як свічку
    Гасить вітер.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

  3. * * *
    Ближче, ближче, ближче кроки.
    Може, встигну, може, ні.
    Рахував раніше роки,
    А тепер рахую дні.

    Хоч тонку і маю шкіру,
    Лізу через живопліт,
    До кінця усе не вірю,
    Що мені не двадцять літ.

    Ближче, ближче, ближче кроки!
    Боже, чом я не глухий…
    Кожен час, живий допоки,
    Незбагненно дорогий.

    Ближче, ближче, ближче кроки…



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  4. * * *
    Струмок, як шашіль, точить
    Землі драглистий глей.
    Дощ весняний батожить
    Рябих своїх коней.

    Сорочка перкалева
    Пішла на онучки.
    Купаються дерева,
    Ворушаться бруньки!



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

  5. * * *
    …А трава собі росте,
    Скоро вишня зацвіте.
    Поговоримо про грішне,
    Бо воно таки святе!

    Листя висохле, торішнє,
    Теплий вітер розмете…
    Будем голосно про різне,
    Будем пошепки про ТЕ!



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25