Автори /
Олена Гаран (1973)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
напувала
з криниці срібної
з криниці срібної
Л. С.
Тихий, скривджений час
За лаштунками мрій —
За лаштунками мрій —
твоє лігво
не впустить незваних гостей
не впустить незваних гостей
насправді:
дерева
дерева
Збираю скалки світлих вітражів.
Ховаю закривавлені долоні.
Ховаю закривавлені долоні.
Мій кіт пішов. Дощами вкрились віти
Десь за межею охоронних веж.
Десь за межею охоронних веж.
У полоні небес вільний птах.
Серце в клітці тісній завмирає.
Серце в клітці тісній завмирає.
Ще солом’яний кінь
серед степу шукає дорогу.
серед степу шукає дорогу.
Ти рятуєш мене
навіть тоді
навіть тоді
Зачаруй і зігрій, і зваб мене
Білим сонцем, холодним листям.
Білим сонцем, холодним листям.
Мене замовчать спогади твої.
Мій брате вовче,
Мій брате вовче,