Мій місяцю, як зáйде сонце,
Мій місяцю, садок у квіті!
Мій братику, я під віконцем,
Приходь зі мною посидíти…

Мій місяцю понад горою!
Мій місяцю, як вийду з хати
Мій любий брате, вже не встóю –
Ходім зі мною погуляти!

Та не світи, мій місячéньку
На трави росяні прим’яті…
Мій братику, зайди за хмару,
Як схочу любка покохати…

Опівдні станьте серед поля Ви
І поглядом своїм торкніться неба
Побачте, як по ньому йдуть волхви -
І Вам за ними прямувати треба.

Щосили йдіть по несвоїй землі,
І на відсутність шляху не зважайте.
Не спочивайте, проганяйте лінь,
І не дивіться, що самі ви – хай там

Як звечоріє під ногами сніг –
Знеможені, дістанетесь узгір’я
Там Хтось з утоми тихо спати ліг
І сипле з неба ангелове пір’я.

Ви серце покладіть Йому до ніг.