Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ірина Бурко
Я просто вітер. Я осінній мокрий вітер,
Що зустрічає вас тужливо на пероні,
Або тиняється бездумно десь по світу
Зрідка спиняючись в чужих долонях

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Наталя Терещенко, [ 2008-09-14 17:02:29 ],
на сторінці поезії     "***"   Бурко Ірина

Прекрасний вірш, Ірино, такий знайомий настрій, коли написане раптом здається недосконалим, і здається що не розумієш себе сам, і хтось теж не розуміє тебе. А до того всього ще й осінь з холодним вітром...Дяка за вірш!
Коментатор Ірина Бурко, [ 2008-09-29 16:37:16 ],
на сторінці поезії     "***"   Бурко Ірина

Що Ви, Мар'яно, порівнювоти мої твори з Вашими, ніби тин з кошиком. Кошик може сплести лише майстер, а тин будь-хто, аби лиш захотів. Я ще до кошика не доросла
Коментатор Ірина Бурко, [ 2008-09-29 16:38:28 ],
на сторінці поезії     "***"   Бурко Ірина

Дякую Наталю
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-09-29 21:38:19 ],
на сторінці поезії     "***"   Бурко Ірина

Іринко, незвичну річ ви написали, прямо таки майстерно про різні жахи:
Вітер перестрибнувши октаву
Над листом тонесенько завив..." - тут можна зробити хороший фільм, для тренування нервів.
Все не те пише осінь, а ось лірична героїня як написала, так написала! Вітру на поталу. Знову...
І манекени вздовж вітрин, мерзнуть...
Круто.
1   2   3