Ну і навіщо ?Прикидатися розумною білою білочкою ,яка знае цілий світ свого безкінечного колеса.
Ну і навіщо ти-шланг присмоктався до великих кранів и п*єш із них кров.
Ну і навіщо тобі одружуватись хочеш, щоб шлангів стало два ?А діти ти хочеш,щоб з тебе пили кров? Чи ти дійсно думаєш ,що це буде весело ?А навіщо тобі працювати боїшся ,що краники закрутяться ,а може Великий Сантехнік забере їх собі?
Ну і навіщо? Просто так? Бо колесо обертається? Бо вибору у тебе не має?

У мене був Світ і я віддала його їй ,і їх стало два—мій і її.
Свій я віддала йому і їх стало три. Тьотя Доля тримала їх руками,
Шкода, що вона погано бачить, бо, спіткнувшись ,тьотя їх впустила .А світи розбились. Тьотя не побачила цього і опустилась їх шукати. Знайшла вже дев*ять але інших .
Світи падають і розбиваються, а Світ один.

Здається ,що жили вони вічність велика кругла кактусиха і високий огрядний кактус .Та їм було лише три роки ,а жити їм ще довго -довго. Ростуть разом у низенькому квадратному вазоні, на телевізорі .За цю трирічну вічність їх вазон заповнився меленькими і не дуже кактусенятами . Їх було так багато ,що найменшенькі росли на мамі й татові. Хто був старше, намагався спустити свої корінці на землю. Деякі, завели вже своїх діток.
Люди дивувались ,здавалось, так багато кактусів не може рости на такому клаптику землі, а ці росли і росли так щільно ,що їх колючки переплітались .Знаєте, зазвичай та навіть не зазвичай, а завжди рослини холодні ,а кактуси ще і колючі ,а ці були м*які і теплі. Мабуть , щасливі.

Ти все біжиш. Біжиш по далі від мене .Ти так довго планував як це зробити і нарешті зробив. Ти вкрав моє серце .І біжиш з ним, щоб я тебе не наздогнала. Та ось, камінь трапився на твоєму шляху. Ти спіткнувся-серце полетіло ,а я вже бильзко . Вже іду тебе карати за крадіжку .Ти підводишся і знову тікаєш .Я підіймаю камінь ,який змусив серце літати , кладу його в гдуди і він б*ється ,а серце вже не потрібне.

Вони смикали за ниточку-воно ходило ,вони переставали симкати- воно зупинялось .Воно бачило над собою хрест і завмирало ,коли хрест не рухався ,а хрест вже давно не рухався і воно подумало ,ви уявляєте ,воно подумало !Вони побачили ,що воно думає і вирішили відпустити це !Вони розрізали ниточки і воно впало ,вони дали йому свободу ,а воно перестало бути.