Автори /
Ольга Бешлега
Рубрики
/ Протоптую стежку назад
Опис: Такою я була, та більше не буду.
А дарма, а шкода...
Та краще забуду.
А дарма, а шкода...
Та краще забуду.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
Прекрасна вічно
•
Прости
•
Привіт, художнику!
•
Розбити всі окови
•
Коли багряніють вікна будинків
•
Лише на двох
•
Чай зі Шрі-Ланки
•
Етно
•
Пахощі дощу
•
Ретропобачення
•
Я холод цілую
•
Сльозою стікаю
•
Розфарбую тишу...
•
Пісні нечистих
•
Бережанська ратуша
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Пройдені дороги залишаються загадкою.
Ми не в змозі осмислити зміст цих речей.
Ми не в змозі осмислити зміст цих речей.
Ти і я, і звуки джазу
Розлилися навкруги.
Розлилися навкруги.
Прекрасна вічно. У тонкій хустині,
Що ледь ховає локони. І стан
Що ледь ховає локони. І стан
Прости, дай вмерти чи піти,
Забути, чим сьогодні каюсь.
Забути, чим сьогодні каюсь.
Привіт, художнику! Ти ще малюєш?
Ще заворожуєш полотнами серця?
Ще заворожуєш полотнами серця?
Розбити всі окови і бігти під дощем...
І не повітрям дихати, а мокрим днем.
І не повітрям дихати, а мокрим днем.
Коли багряніють вікна будинків
від заходу сонця –
від заходу сонця –
Я знаю, що одного дня
ти прийдеш.
ти прийдеш.
Немає нічого кращого, аніж двоє людей,
що скинули маски і стали богами
що скинули маски і стали богами
Відбиті поцілунки сонця
Сповзають по її спині,
Сповзають по її спині,
Чи пам’ятаєш все,
що було позатамтого серпня?
що було позатамтого серпня?
Коли на задній план відходить музика
І дбайливо накритий стіл,
І дбайливо накритий стіл,
Пустий сірий день доторкнувся до мене
Дощами дрібними у мить самоти.
Дощами дрібними у мить самоти.
Сльозою стікаєш із мого плеча.
Так дивно бачити, як плачеш.
Так дивно бачити, як плачеш.
Принеси мені ромашки й зачини вікно,
Тут вже забагато вітру.
Тут вже забагато вітру.
Я заквітчаю косу і стану русалкою.
Залоскочу тебе до плачу,
Залоскочу тебе до плачу,
Ми зустрілися на зламі століть
Біля старенької ратуші,
Біля старенької ратуші,