Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Анна Ахматова (1889 - 1966)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ванда Савранська, [ 2007-02-13 21:26:42 ],
на сторінці поезії     "РЕКВИЕМ"   Ахматова Анна

…Напам’ять завчивши свій вирок катам,
І досі ця жінка чекає ще там.

Анна Ахматова
Реквієм

Епілог
2
Коли поминальний наблизиться час,
Я чутиму вас, відчуватиму вас:

І ту, що насилу з землі підвели,
І ту, що давно вже не топче землі,

І ту, що неначе не знає біди, -
Сказала, що йде, як додому, сюди.

Хотілось назвати б усі імена,
Та список поглинула сила страшна.

Покров я зіткала, щоб їх захистив,
Із бідних, від них запозичених слів.

Про них не забуду ніколи, ніде,
І навіть у час, як погибель прийде,

Якщо вже затулять мій змучений рот,
Яким закричав стомільйонний народ,

Нехай у скорботні зачорнені дні
Вони і мене поминають, сумні.

Якщо ж мені пам’ятник схочуть звести
В країні, де зараз панують Хрести,

На це торжество свою згоду даю,
Та постать самотню не ставте мою

Ні там, де ласкавий дитинства пісок, –
Розірвано з морем останній зв’язок,

Ні в царськім саду, де кохання блука
І тіні невтішної манить рука,

А тут, де стояла я триста годин,
І не відкрився засув ні один.

Тому що і в смерті блаженній боюсь
Забути про гуркання чорних марусь,

Забути, як грюкали кроки надвір
І вила стара, як поранений звір.

Нехай із повік скам’янілих моїх,
Як сльози, стікає підтанувший сніг,

Сидять голуби на тюремній землі,
І тихо Невою пливуть кораблі.

20.12.1006
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-07-01 00:10:36 ],
на сторінці поезії     "ПОСЛЕДНИЙ ТОСТ"   Ахматова Анна

Коментатор Оксана Лозова, [ 2009-07-01 00:26:22 ],
на сторінці поезії     "ПОСЛЕДНИЙ ТОСТ"   Ахматова Анна

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2009-07-06 18:22:02 ],
на сторінці поезії     "ПОСЛЕДНИЙ ТОСТ"   Ахматова Анна

Дорога Оксано, ви праві, я трохи перегнув. Але швидше на емоційному рівні. Бо ж моя репліка: "Але ж це обман?! Чи банальна жіноча солідарність? :)" - не стосується вашого перекладу, а власне слів Б. Донни - "
куда удачнее, чем мужской взгляд))" - і "подпишусь" що це, як не найпростіший вияв солідарності, і "куда удачнеє" - це погляд куди? :)

Щодо "безталання" Шевченкового, чи там інших авторів, то, знову ж таки, як на мене, - вони про інше - а в російській культурі питання таким чином не ставиться. Тобто, "злая жизнь" для росіян далеко не нещасне життя, не недоля. Та й про яку недолю може йтися в Росії, де щасливої долі, як предмета не існувало? "Злая жизнь моя" це описання характеру стосунків, можливо навіть щасливого росіянина із жизнью-злодейкой, це їх щирі стосунки, подеколи навіть вкрай приємні для обох сторін.
Та і "злодей" там швидше ощасливлена хоча б яким-небудь достатком категорія, наш "злодій", наприклад, - зовсім не їх "злодей".
Що я маю на увазі під усім тим, що не має на увазі Б.Донна, так це і неможливість сучасного адекватного перекладу російської "активної" позиції (в даному випадку Анни Андріївни) "вчорашньою" українською пасивною, яка була характерна для поневоленого народу, і ще більш поневоленої української креативної особистості.
Ваш переклад, дорога Оксано, для мене цим і цінний, що він здійснений суто в рамках традицій нашого минулого, особисто я так не вмію, навіть мислити, отож мене надихнула можливість провести паралелі і з українською сильною сучасністю, можливість паритету.
Звідси і вкрай гостра оцінка безпідставної самовпевненості Бели. Хоча це все швидше обопільна вистава для небайдужого "глядацького залу".
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2009-07-06 19:45:40 ],
на сторінці поезії     "ПОСЛЕДНИЙ ТОСТ"   Ахматова Анна

Добре, на прохання глядачів завіса знову піднімається. :)
В.Л.- Звичайно, що образили, бо самі гляньте які підтексти ви собі дозволяєте:
Б.Д. "чому не можна вживати? мені імпонує ця двозначність
талант необовязково дає талан, тобто шастя
пардон, діло ніяк не в солідарності))) ",
"подпишусь, действительно удалось! куда удачнее, чем мужской взгляд))";
"загалом непогано але деякі рядки явно невдалі...
П’ю І за тебе я - невдалий наголос на І..."...

- і де тут ваша найскромніша думка, чи хоча би якийсь найменший сумнів у правоті своїх слів?
Тому і кажу про "безпідставну самовпевненість Бели"..."
А безпідставна, бо хоча би до словників потрібно заглядати перед тим, як сперечатися. Бо навіщо заперечувати очевидне (нюанс "бездарності" в "безталанні")? Бо вам подобається цей натяк щодо Ахматової? І вам "імпонує ця двозначність"...
А скільки не очевидного для вас, про що я сказав уже вище, і про що із певних причин взагалі не говорилося...
Справа не в оцінці, це ж ви собі оцінку, як критику, ставите, справа у вашій життєвій позиції, чи не так?
1   2