Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Анна Ахматова (1889 - 1966)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2009-07-06 22:09:26 ],
на сторінці поезії     "ПОСЛЕДНИЙ ТОСТ"   Ахматова Анна

Тут ви абсолютно праві, Белло.
Я з цікавістю очікуватиму публікації ваших перекладів. Ясно, що із розумінням того, що тут саме Майстерні, де ми даємо один одному фахові поради.
Цікаво кого ви спробуєте перекласти, і якою мовою. Бо ж воно правильніше - на рідну, але це не остаточне судження.
Коментатор Анна Куртєва, [ 2011-12-31 23:49:26 ],
на сторінці поезії     "РЕКВИЕМ"   Ахматова Анна

А если когда-нибудь в этой стране
Воздвигнуть задумают памятник мне…
Анна Ахматова

АХМАТОВОЙ

Аннушка, имя твое ношу
В радости и печали.
С тюркскими генами я прошу
Счастья у синей дали.

Степи одесские обхожу -
Там и меня мать рожала.
И в Шереметьевском Доме дрожу,
Все изучая скрижали.

Слезы пролью - как могу орошу
Землю, что песенной стала.
И ни о чем у креста не спрошу -
В горле слова застряли.

Ты обо всем рассказала сама,
Люди и звезды внимали.
Ходит к тебе на поклон вся страна.
Знаю, что этого мало.

Если бы все от твоей чистоты
Чуть просветленнее стали,
Мир бы расцвел, как весною цветы,
Мы бы его не узнали.

Верю: когда-нибудь в этой стране
Снимут убийц с пьедесталов,
Ты победишь в самой вечной войне
Антигуманную славу.

11 февраля 2001
Коментатор Алла Осінь, [ 2020-02-24 14:17:41 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Ахматова Анна

Руки стиснуті під вуаллю ...
«Ти скажи, чому знову сама?»
– Це тому, що я терпким сумом
отруїла його доп’яна…
Як забути ? Він вийшов, хитаясь,
Він мовчав, не давав одвіт.
Бігла, поручнів не торкаючись,
Швидко бігла за ним до воріт.
Задихаючись, крикнула: - "Жарт все.
Ти забудь. Бо помру, як підеш».
Посміхнувся спокійно і раптом:
«Вітер, холодно…. Йди. Не помреш».
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-24 15:34:10 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Ахматова Анна

"хитаючись".
Але в такому випадку виникає зайвий склад.
Тим не менш, Ваше "хитаясь" - хибний варіант.
І "доп'яна́" - також.
Бо "доп'я́на". Нормативний наголос на "я".
Або "до́п'яну". Наголос на "о".
Отаке от.
Схоже на жарт.

Дякую,
Ю. С.
Коментатор Алла Осінь, [ 2020-02-25 13:39:10 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Ахматова Анна

Перевірила. Здається, дійсно "хитаючись". Дякую. Дійсно, дуже вдячна, перероблю. Не знаю, чи можна видалити. Але нехай залишається як нагадування.Зроблю краще. Сподіваюся.
Коментатор Алла Осінь, [ 2020-02-25 13:59:14 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Ахматова Анна

Руки стиснуті під вуаллю ...
«Ти скажи, чому знову сама?»
– Напоїла його терпким сумом
І тому зі мною біда.
Як забути ? Він вийшов, хитаяючись,
Він мовчав, не давав одвіт.
Бігла, поручнів не торкаючись,
Швидко бігла за ним до воріт.
Задихаючись, крикнула: - "Жарт все.
Ти забудь. Бо помру, як підеш».
Посміхнувся спокійно і раптом:
«Вітер, холодно… Йди. Не помреш».
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-25 15:03:52 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Ахматова Анна

Не вдасться видалити.
Але можливі варіанти:
1. Написати Редакції Майстерень.
Нещодавно Вона сама комусь радила.
2. Залишити як є.
Читач побачить, яка складна справа - переклад.
Які складнощі його супроводжують.
3. І написати третю версію - кращу за попередні.
4. Можна розмістити переклад на своїй авторській сторінці, окремою публікацією.

Усіляких гараздів,
Ю. С.
Коментатор М Менянин, [ 2021-07-03 16:53:04 ],
на сторінці твору     "Концепция «Серебряного века» и акмеизма в записных книжках А. Ахматовой"   Ахматова Анна

Та Ахматова (Горенко)
1.
Как звон благовеста Софии
сквозь время несутся слова,
свой глас отдала ты России
имея для мира права.
2.
Как углей горящих жаровня
ты в строках горела сама:
по слогу для Пушкина ровня,
философ по складу ума.
3.
Как жертва замужество стало –
любви безответной крыло,
как мало! как мало! так мало!..
отпущено счастья было.
4.
Как вдох ароматов вокзала
хранит в нашей памяти рай
об этом когда-то сказала
пролив nostalgi через край.
5.
Так родиной стал храм Софии
и в Духе Святом голова,
о русах как плач Еремии
в сокрытом контексте слова.

22.06.2021г. по Р.Х.
Чернигов, Святое

http://youday.tilda.ws/reportage
1   2