Автори /
Лінія Думка
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
ми_ть
•
ми
•
ри_би
•
....
•
три
•
в
•
вибезназви
•
в імлі
•
Б.У.Н.Т.
•
простотак
•
перед_чуття
•
для розради
•
...
•
по дому
•
заклик
•
падав сніг
•
навчитись
•
була
•
на плечах - осінь
•
dz
•
=
•
........*.......*.......
•
*
•
Не дивись
•
вгору
•
..
•
Ти десь
•
.
•
...
•
..
•
...
•
.
•
.
•
..
•
лялька
•
аніж
•
картиною
•
як є
•
Ти ша
•
вистачить
•
стеля
•
коробка
•
питаєш
•
/
•
Мовчи і слухай своє небо
•
алко_го_ритми
•
ліхтарям
•
...
•
на тхне нннн яяяя..
•
..а, може...?
•
Остання ніч
•
...порожнеча...
•
помовч
•
Біле-біле вибілене
Переглянути всі твори з цієї сторінки
ця мить буде вічною
ця мить загримить блискавично
ця мить загримить блискавично
ми хворі люди.
таких як ми уже не буде.
таких як ми уже не буде.
сріблясті риби живуть у склянці
вдень сонце жбурляє у них проміння
вдень сонце жбурляє у них проміння
Голосно мовчиш
і думаєш про те
і думаєш про те
Я повертаюсь у майбутнє
Судилось вік котити Віз.
Судилось вік котити Віз.
вареник вариться
варениця вештається
варениця вештається
Вже день обрубано
мов пень
мов пень
в імлі
за милі
за милі
бунт...
це вам не фунт
це вам не фунт
Від неба крику сонце застогнало
і впало горілиць
і впало горілиць
хмарки кружляють
літають по світу
літають по світу
самотності вистарчує на два життя
любові менше ніж наполовину
любові менше ніж наполовину
слабка і безпомічна риба
головою б*ється об лід
головою б*ється об лід
блукаю по дому
з кімнати в кімнату
з кімнати в кімнату
Стоголосся древніх мов -
Затуманене сузір*я
Затуманене сузір*я
Падав сніг, падав сніг, падав сніг.
Від тепла утікав, як від сорому,
Від тепла утікав, як від сорому,
Вклонюся боязко-пречисто,
Лицем впаду до стоп,
Лицем впаду до стоп,
Аж поки не з'явився ти.
У надрах світу сліпоти,
У надрах світу сліпоти,
На бруківку лягає осінь,
Стеле постіль руда лисиця.
Стеле постіль руда лисиця.
Цілий день ти, напевне, був зайнятий.
Цілий день, цілий день, цілий день…
Цілий день, цілий день, цілий день…
Візьми мою руку і ходімо у вічність
творити свою зі ста тисяч казок,
творити свою зі ста тисяч казок,
Війнути на міжзоряні планети,
Трунку хильнути і спитати
Трунку хильнути і спитати
закуто звіра в залізні ланці,
щоб присмирнів, щоби не рвався,
щоб присмирнів, щоби не рвався,
Не дивись на мене, хлопче,
Бо ти ще маленький.
Бо ти ще маленький.
Падає дощ,
А разом з ним і я.
А разом з ним і я.
Не скосили абрикоси
Розкидали на покоси.
Розкидали на покоси.
Ти десь
лягаєш спати на підлогу,
лягаєш спати на підлогу,
все потроху стає на місця,
на вірні життєві позиції,
на вірні життєві позиції,
Ще трохи, і я почну жити твоїми словами, своїми образами,
Писати так само як ти, писати прозу навіть.
Писати так само як ти, писати прозу навіть.
Дзвінок телефону, розмова про виставку,
Звучить запрошенння, а на більше не вистачить.
Звучить запрошенння, а на більше не вистачить.
Можливо ми всього лишень маріонетки
Яким не поможуть лсд таблетки
Яким не поможуть лсд таблетки
Лежу і слухаю, як ти спиш. Час від часу дивлюсь твої сни. Лиш недавно помітив - кольоровими стали вони. В тебе пам*ять коротка і довга спідниця, тобі все до лиця і тобі тільки сниться, що мене вже нема. Я лежу у пітьмі і вдивляюсь у зорі, та вони усі стали настільки прозорі, бо сильніше за них світиш ти.
Моя душа просить їсти.
Її нервують матеріальні речі –
Її нервують матеріальні речі –
Холодний день вкриває світ моїм вікном.
Збірка пісень, що “Струни серця” зветься
Збірка пісень, що “Струни серця” зветься
Буду твоєю Лялькою-Лількою,
Лиш грайся зі мною ніжно.
Лиш грайся зі мною ніжно.
Та ви геть очманіли,
Верзете дурниці,
Верзете дурниці,
ти красивий..
стань картиною,
стань картиною,
Якби то докричатись і достукатись до неба,
Й попросити пити.
Й попросити пити.
Тиша вміє не тільки кричати.
Тиша вміє тихо мовчати,
Тиша вміє тихо мовчати,
Цей ранок стрічає мокрим дощем,
З учора налив по самі вінця.
З учора налив по самі вінця.
Біла стеля, неначе пустеля,
Запах ліків, білі халати,
Запах ліків, білі халати,
Ніщо не виклика захоплення
І дику радість у очах. Хоча…
І дику радість у очах. Хоча…
Укотре питаєш : навіщо це все?..
Пусти все на воду, нехай принесе
Пусти все на воду, нехай принесе
Вже й засніжила у душі,
Чолом прикула до вікна -
Чолом прикула до вікна -
Десь, ну на зовсім іншім боці неба сидиш і думаєш про мене.
Про нескладні мотиви, перебираєш у голові інтуїтивно спогади.
Про нескладні мотиви, перебираєш у голові інтуїтивно спогади.
краще собі тихенько мовчати,
боятися дихати,
боятися дихати,
Весь світ замкнувся п’яним ліхтарем.
Мов волоцюга безпритульний наодинці
Мов волоцюга безпритульний наодинці
Мовчиш і дивишся. Всміхаєшся очима.
Такий безпросвітний туман навкруг!
Такий безпросвітний туман навкруг!
Порожнеча всередині, в яку щоразу хтось видихає повітря,
Наче робить штучне дихання, щоб врятувати від загибелі.
Наче робить штучне дихання, щоб врятувати від загибелі.
Може, пісок - то пил зірок?
(А ми того і не знаєм…)
(А ми того і не знаєм…)
Остання ніч у цьому місті,
Останній звук, ковток повітря,
Останній звук, ковток повітря,
Прогрес у техніці. А в серці - порожнеча?
Вам до лиця рожеве і посмішка овеча.
Вам до лиця рожеве і посмішка овеча.
Вода стікає по щоках,
Вона солона.
Вона солона.
Біле-біле вибілене,
Підсинене, змочене.
Підсинене, змочене.