Капли и листья ведут безумный хоровод. По крышам холодом бьют слёзы неба. Мысли в голове обретаю очертания…. Вот только чего?! Непонятно…
Люди идут как причудливые корабли. Проплывают мимо. Тихо и печально,…Что с ними? Почему они безразличны?
Холод взгляда пронзает насквозь…Кто же это? Кто смотрит? А главный вопрос – зачем?
Солнце в глазах – луна в руках…..
Качели в парке напоминают детство. Мама, радость, цветные карандаши…
Снова хочется смеяться…Звёзды светят на предмет счастья и непонятно, как сюда занесло?
Слёзы капают в лужи. Грязные лужи…
Любовь штука необъяснимая.… Любишь человека, животное, растение игрушки, наркотики, секс. А зачем? Необъяснимо…
Холодные ночи становятся частью жизни. Небо за окном складывается в узор. Узор печали и пустоты.…И только где-то там далеко звёзды шепчут тебе надежды…
Осень приходит, когда темно. Когда плохо и одиноко. Осень - это состояние души…
Чёрно-белое кино мелькает на мониторе. Там всё так просто, начало и конец. А жизнь так и будет стеклом. Ее можно розбить одним движение, а можно ухаживать за ней и любоваться.
Солнце в глазах - луна в руках…..

Дощ у кімнаті
Ллється у кімнату смуток. А в кімнаті радість. Смуток-біле, радість-чорне. Ви колись бачили як у чорну фарбу вливають білу? Ні? Жаль. Такі чудернацькі візерунки
виходять коли дві не сумісні речі стають одним цілим.
Смуток крапає зі стелі, адже зверху живе художниця. Вона завши сумна. Зовні вона "чорна", а з середини вибивається "біле". Вона гарна. Гарна тому що ну дуже вже її "візерунки" нагадують про любов.
А з під підлоги тягнуться великі стрічки радості. Бо знизу живе музикант. Він зовні "білій" а в середині "чорний". Бо так треба. Його сплетіння кольорів нагадують про мрії які ніколи не збудуться
Смуток і радість живуть у кожному з нас. Але чисті, та тільки вони, чорній і білий є тільки у цих людях. Вони унікальні. Адже вони Чорній і Білий у їх бездоганному
вигляді без домішок і відтінків.
Дощ у кімнаті...
Не суміщайте депресію і кохання. Бо й вам піде дощ у кімнаті з чорного та білого, дощ з двох не знайомих вам людей...