Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Патара Бачія (1963)
Я вдячна Богу за мої стежки,
Лише мені судилось їх топтати.
Іду, лоскочуть ноги моріжки,
Із хати рідної і...
знов у рідну хату.


Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Осока Сергій, [ 2012-07-23 00:49:15 ],
на сторінці поезії     "На смерть Богдана Ступки..."   Бачія Патара

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2012-07-23 09:01:14 ],
на сторінці поезії     "На смерть Богдана Ступки..."   Бачія Патара

В цілому підтримую все сказане тут попередніми коментаторами. Про все це я вже висловився на Фейсбуці.
Але я вважаю, що просто залишити сайт - це допомогти пану Ляшкевичу у встановленні його диктатури на Майстернях. Цей сайт здобув славу одного з найкращих поетичних форумів України не лише завдяки тому, хто його створив, а також і завдяки повсякденній праці сотень самих форумчан, часто у протидії його формальному власнику. Зрештою, що таке таке форум без його учасників? Тому просто так віддавати наше спільне дітище на поталу його керівнику - недопустима розкіш, якщо не злочин.
А значить, я закликаю усіх, хто відчуває цю гнітючу атмосферу на Майстернях, не покидати їх,
а просто перестати публікувати тут свої твори до тих пір, поки пан Ляшкевич не змінить своє відношення до нас, як до своїх рабів і перестане
гнобити кожного, хто висловить думку, відмінну від його.
Розумію, що розправитися з кожним зокрема йому буде легше. Тому прошу у всіх взаємної підтримки.
Просто дуже не хочеться, щоб такий потужний поетичний ресурс завдяки непомірним амбіціям його керівника був зведений до марґінального рівня.
Коментатор хороше ім'я, [ 2012-07-23 09:55:18 ],
на сторінці поезії     "На смерть Богдана Ступки..."   Бачія Патара

Коментатор хороше ім'я, [ 2012-07-23 10:05:51 ],
на сторінці поезії     "На смерть Богдана Ступки..."   Бачія Патара

Пане Ярославе, навіщо чекати якихось дій від Володимира, наче благаючи "Змініть правила і всі ми повернемося". ПМ - всього лиш електронний ресурс з певним функціоналом і сотнями авторів. Створити новий ресурс - не така вже й велика справа. А от без авторів його точно не буде існувати. Тим більше - в нормальному сенсі слова "існувати", з усіма свободами та правами. Ми ж не в союзі, врешті решт. Інтернет вільний і повинен таким залишатись. Електронних поетичних ресурсів це теж стосується. Це ж взагалі абсурдно, коли сотні адекватних творчих людей повинні миритися з думкою когось одного про те, що справді видатну людину не можна такою назвати. Як це? Що це? Про яку політику сайту та правила може йти річ, якщо таких навіть і немає? З даної ситуації з посмішкою та оптимізмом до мене прийшла думка, що дехто на цьому сайті не дуже адекватна людина (а може й не людина зовсім?). Зрештою - кожен сам вирішує, ким йому бути.

Коментатор Олександр Дяченко, [ 2012-07-23 12:09:10 ],
на сторінці поезії     "На смерть Богдана Ступки..."   Бачія Патара

Ви, мабуть, не в курсі, що існує стенограма, яку, щоправда, намагались переписати. Опозиція покинула зал у трішки інший ситуації. Ця опозиція - так собі, булька. Ні тактики, ні стратегії у неї немає. Нових ідей - також. Та я не про це.
Ось існує вірш "На смерть поэта". Ось він:

Погиб Поэт! - невольник чести -
Пал, оклеветанный молвой,
С свинцом в груди и жаждой мести,
Поникнув гордой головой!..
Не вынесла душа Поэта
Позора мелочных обид,
Восстал он против мнений света
Один, как прежде... и убит!
Убит!.. к чему теперь рыданья,
Пустых похвал ненужный хор
И жалкий лепет оправданья?
Судьбы свершился приговор!
Не вы ль сперва так злобно гнали
Его свободный, смелый дар
И для потехи раздували
Чуть затаившийся пожар?
Что ж? веселитесь... он мучений
Последних вынести не мог:
Угас, как светоч, дивный гений,
Увял торжественный венок.
...
Талановито написано. Чи не так?
Коментатор Патара Бачія, [ 2012-07-23 12:39:21 ],
на сторінці поезії     "На смерть Богдана Ступки..."   Бачія Патара

Що я можу сказати?.. Мені невимовно важко, що чотири рядки, які написані мною у гнітючому емоційному стані, призвели до такого, зовсім мною не передбаченого результату... Шановні жителі ПМ, які вирішили покинути цей затишний, хай там що, куточок інтернету, де ми могли один з одним спілкуватися, ділитися нашою радістю, співчувати чужому болю, чекати допомоги від більш маститих авторів, їхньої конструктивної критики... дуже Вас усіх прошу не ідіть геть, без Вас у Майстернях буде гірше, тому, хоча б заради цього, не покидайте їх. Дуже жалкую, що, нехотячи, збурила Ваш емоційний спокій... У мене теж одного разу був такий випадок, що, лише після телефонного дзвінка зі Львова, я зупинилася і не видалила усього, що було написано у Майстернях. Ми уже з Вами добрі знайомі, а це за крок до добрих друзів, тож не забирайте у мене надію подолати колись цей крок... З повагою, Патара.
1   2   3   4   5   6   7   8   9