Автори /
Павло Тичина (1891 - 1967)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
26-II (11-III) (На день Шевченка)
•
* * *
•
* * *
•
Сійте...
•
Плуг
•
О,панно Інно...
•
Закучерявилися хмари...
•
Гаї шумлять...
•
Арфами, арфами...
•
Десь надходила весна...
•
Цвіт в моєму серці...
•
Не дивися так привітно...
•
Подивилась ясно...
•
З кохання плакав я...
•
Я стою на кручі...
•
Там тополі у полі...
•
Гаптує дівчина...
•
Квітчастий луг...
•
Ой не крийся, природо...
•
Іще пташки...
•
Світає...
•
Енгармонійне
•
Ходять по квітах...
•
У собор
•
Пастелі
•
А я у гай ходила...
•
Хтось гладив ниви...
•
На стрімчастих скелях
•
По хліб шла дитина...
•
Одчиняйте двері...
•
Скорбна мати
•
По блакитному степу
•
Колискова
•
Хор лісових дзвіночків
•
Зелена неділя
•
Війна
•
ДУМА ПРО ТРЬОХ ВІТРІВ
•
Золотий гомін
•
Не Зевс, не Пан...
•
Пам'яті тридцяти
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Там на горі за Дніпром
радо кричать прапори:
радо кричать прапори:
На майдані коло церкви
революція іде.
революція іде.
І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв:
Росіє, Росіє, Росіє моя!
Росіє, Росіє, Росіє моя!
Сійте в рахманний чорнозем
з піснею, грою…
з піснею, грою…
Вітер.
Не вітер — буря!
Не вітер — буря!
О,панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги...
Я — сам. Вікно. Сніги...
Закучерявилися хмари. Лягла в глибінь блакить...
О милий друже, — знов недуже —
О милий друже, — знов недуже —
Гаї шумлять —
Я слухаю.
Я слухаю.
Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
золотими, голосними обізвалися гаї
Десь надходила весна. — Я сказав їй: ти весна!
Сизокрилими голубками
Сизокрилими голубками
Цвіт в моєму серці.
Ясний цвіт-первоцвіт.
Ясний цвіт-первоцвіт.
Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Яблуневоцвітно.
Подивилась ясно, — заспівали скрипки! -
Обняла востаннє, — у моїй душі. —
Обняла востаннє, — у моїй душі. —
З кохання плакав я, ридав.
(Над бором хмари муром!)
(Над бором хмари муром!)
Я стою на кручі —
За рікою дзвони;
За рікою дзвони;
Там тополі у полі на волі
(Хтось на заході жертву приніс)
(Хтось на заході жертву приніс)
Гаптує дівчина й ридає —
Чи то ж шиття!
Чи то ж шиття!
Квітчастий луг і дощик золотий.
А в далині, мов акварелі, —
А в далині, мов акварелі, —
Ой не крийся, природо, не крийся.
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають,
Ще половіє злотом хвиль на сонці жита риза
Ще половіє злотом хвиль на сонці жита риза
Світає...
Так тихо, так любо, так ніжно у полі.
Так тихо, так любо, так ніжно у полі.
Над болотом пряде молоком.
Чорний ворон замисливсь.
Чорний ворон замисливсь.
Ходять по квітах, по росі.
Очима чесними,
Очима чесними,
По один бік верби,
По другий старці.
По другий старці.
Пробіг зайчик.
Дивиться —
Дивиться —
А я у гай ходила
по квітку ось яку
по квітку ось яку
Хтось гладив ниви, все гладив ниви,
Ходив у гніві і сіяв співи:
Ходив у гніві і сіяв співи:
На стрімчастих скелях
Де орли та хмари,
Де орли та хмари,
По хліб шла дитина — трояндно!
: тікайте! стріляють, ідуть.
: тікайте! стріляють, ідуть.
Одчиняйте двері —
Наречена йде!
Наречена йде!
Пам'яті моєї матері
По блакитному степу
Вороний вітер!
Вороний вітер!
З Анатоля Ле Браза
(Уривок із поеми)
Із золотих своїх дворів
Свята Неділя вийшла.
Свята Неділя вийшла.
Кладусь я спать.
Три янголи в головах стоять.
Три янголи в головах стоять.
На ранній весні-провесні,
Гей, на світанню гук.
Гей, на світанню гук.
Над Києвом — золотий гомін,
І голуби, і сонце!
І голуби, і сонце!
Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух,
Лиш Сонячні Кларнети.
Лиш Сонячні Кларнети.
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Поховали їх -