Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Літстудія «Перехрестя» (2003)
УВЧІРЗУВІТКА, тобто
"Усіх вас чекаємо і радо зустрічаємо,
уважно вислуховуємо і толерантно критикуємо... Агов!"

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Вікторія Осташ, [ 2011-10-23 15:20:30 ],
на сторінці поезії     "моє осіннє"   Осташ Вікторія

мінори осені не викликають болю...
сподіваюсь...
Радісної осені Вам!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2011-10-23 15:21:15 ],
на сторінці поезії     "моє осіннє"   Осташ Вікторія

Спасибі, Патаро! Нехай печаль світлою буде!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2011-10-23 15:21:58 ],
на сторінці поезії     "моє осіннє"   Осташ Вікторія

Дякую, Маріє! головне, аби скриня не Пандорина виявилась...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2011-10-23 15:22:26 ],
на сторінці поезії     "моє осіннє"   Осташ Вікторія

Ларисо, дякую за небайдужість! Світлої осені!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2011-10-23 15:23:10 ],
на сторінці поезії     "моє осіннє"   Осташ Вікторія

дякую, Ніко! легка гірчинка - то для підсилення смаку...
Коментатор Василь Кузан, [ 2011-10-25 18:21:16 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

Аби лише було куди відступитися...
Коментатор Зоряна Ель, [ 2011-10-25 18:38:44 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

опанацейте модель тунельну:
нехай назустріч, та паралельно.
:)
Коментатор Юрій Лазірко, [ 2011-10-25 18:44:45 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

так чи інакше - але буде світло!
чи іскрами чи позатунельною здибанкою...
Коментатор Іван Гентош, [ 2011-10-25 22:27:21 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

Оригінально, Маринко! І змістовно. А не можуть то бути великі закохані очі, що від щастя світяться?
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2011-10-25 22:28:54 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

Особливо оригінальним виглядає заключний рядок.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-10-25 22:29:53 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

закінчення хоч і песимістичне, але цікаве.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2011-10-25 22:35:32 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

Це з анігдоту. На жаль.
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-25 22:48:13 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

Важко сказати, наскільки оригінальною, а заодно й цікавою може видаватися поезія, базована на давно уже відомому жарті.

"Пессимист видит только бесконечный тоннель.Оптимист видит свет в конце тоннеля.Реалист видит свет, тоннель и поезд, идущий ему навстречу.И только машинист видит трех идиотов, сидящих на рельсах!"

А подібних прецеденнтів може бути безліч. В різних варіаціях.

Хоча й розумію, що автор до цієї думки міг прийти цілком самостійно...
Коментатор Марина Єщенко, [ 2011-10-25 22:52:03 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

чому на жаль
анекдот влучний, от і переріс в моїй голові в такий набір рядків і рим
якщо комусь сподобається - мені достатньо
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2011-10-25 22:55:00 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

Я ж не проти.
Але я читач і свідок Вашої поетичної події. Я не маю права давати неправдиві свідчення.
Коментатор Марина Єщенко, [ 2011-10-25 22:56:03 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

цей анекдот загальновідомий, і я писала вірш не для того, щоб видавати ці думки за свої, а щоб передати через поезію свої вранішні враження, які легко було описати словами, відомими мені з давно прочитаного вірша.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2011-10-25 22:58:18 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

Та я ж не проти :-)
Коментатор Марина Єщенко, [ 2011-10-25 22:58:38 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

оригінально - це очі, що світяться від щастя:)
а вірш - всього лиш ремінісценція на анекдот (читайте нижче коментар Ярослава Петришина)
Коментатор Марина Єщенко, [ 2011-10-25 23:00:42 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

ой, супер!
Коментатор Марина Єщенко, [ 2011-10-25 23:01:53 ],
на сторінці поезії     "заРУБАЇ"   Єщенко Марина

ой, виправлюся: давно прочитаного анекдоту, а не вірша)
1   ...   103   104   105   106   107   108   109   110   111   ...   117