Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юлія Івченко (1978)
Чому ж тобі так погано, сонечко, спиться без степових найсильніших у світі вовчиць?
може тому, що Маруся до гробу безтямно кохає Гриця?
може, її кохання сильніше за найжорстокіших вбивць?


Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юлія Івченко, [ 2021-03-25 21:07:37 ],
на сторінці поезії     "Другу."   Івченко Юлія

Коментатор Юлія Івченко, [ 2021-03-26 22:49:50 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Гупало Сергій

Коментатор Юлія Івченко, [ 2021-04-25 22:10:39 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Юлія Івченко, [ 2021-07-05 04:28:05 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Юлія Івченко, [ 2021-07-05 08:23:11 ],
на сторінці твору     "***"  

У чому перевага, а в той же час проблема нашого брата— поета? У тому кожен з нас має свою творчу уяву, а це психологічний процес, який виявляється у створенні нових образів на основі раніше набутих конкретно-чуттєвих вражень. Звичайно, як і кожна пересічна людина, що пише поєднує пам»ять, волю, мислення, яскраві відчуття. Ми мобілізуємо уяву, поєднуючи асоціації, гіперболізації, загострення, уподібнення, навіть, узагальнення. Це добре, бо тоді з»являються цікаві твори. А проблема, коли те саме ми приміряємо до віршів, чи прози наших друзів, таких же геніальних, чи зовсім графоманів, тут різниці немає,і намагаємося принизитися до рівня міщанина, якщо так можна сказати. « А про кого це вона (він) написала?» І самі ж виносимо вирок рівня звичайної плітки, заганяючи і себе і своє оточення в глухий кут. І тоді процес, який завжди активний, навіть, якщо він починається з пасивного відтворення баченого, прочитаного, колись пережитого, чи з підсвідомого може породити, або хороше, або погане. У кращому випадку—це твори, які ми пишемо, у гіршому—проблеми тому, хто писав—тобто надто яскрава фантазія може породити, що завгодно.
Часто-густо ми асоціюємо автора з лір. героєм, ще частіше шукаємо у своєму поетичному мильному «пузирчику» прототипів. Дорослі люди, освідчені. Не хочу називати прізвище і ім.»я,( бо йому теж буде дошкульно), але це вірш не про того, кого Ви, панове, думаєте. Фантазія, а під фантазією в такому разі розуміють психічний процес, результатом якого є образ, цілковито відірваний від об’єктивної дійсності. Давайте направляти свою енергію на позитивні звершення. Це буде найкорисніше, бо таким чином ми усі завдаємо, хоч комусь тут неприємностей. Це я дуже культурно сказала… Згадайте григора Тютюнника. Давайте будемо гуманнішими, щоб кожен вірш не називати цілим реченням. Дякую усім за розуміння.



Коментатор Юлія Івченко, [ 2021-07-06 00:05:18 ],
на сторінці твору     "***"  

У чому перевага, а в той же час проблема нашого брата— поета? У тому, кожен з нас має свою творчу уяву, а це психологічний процес, який виявляється у створенні нових образів на основі раніше набутих конкретно-чуттєвих вражень. Звичайно, як і кожна пересічна людина, що пише поєднує пам»ять, волю, мислення, яскраві відчуття. Ми мобілізуємо уяву, поєднуючи асоціації, гіперболізації, загострення, уподібнення, навіть, узагальнення. Це добре, бо тоді з»являються цікаві твори. А проблема, коли те саме ми приміряємо до віршів, чи прози наших друзів, таких же геніальних, чи зовсім графоманів, тут різниці немає,і намагаємося принизитися до рівня міщанина, якщо так можна сказати: « А про кого це вона (він) написала?» І самі ж виносимо вирок рівня звичайної плітки, заганяючи і себе і своє оточення в глухий кут. І тоді процес, який завжди активний, навіть, якщо він починається з пасивного відтворення баченого, прочитаного, колись пережитого, чи з підсвідомого може породити, або хороше, або погане. У кращому випадку—це твори, які ми пишемо, у гіршому—проблеми тому, хто писав, тобто, надто яскрава фантазія може породити, що завгодно…
Часто-густо ми асоціюємо автора з лір. героєм, ще частіше шукаємо у своєму поетичному мильній бульбашці прототипів. Дорослі люди, освідчені… Не хочу називати прізвище і ім.»я,( бо йому теж буде дошкульно) але це вірш не про того, на кого де-хто , панове, міг подумати. Фантазія! А під фантазією в такому разі розуміють психічний процес, результатом якого є образ, цілковито відірваний від об’єктивної дійсності. Давайте направляти свою енергію на позитивні звершення. Це буде найкорисніше, бо таким чином ми усі завдаємо, хоч комусь тут неприємностей…Це я дуже культурно сказала… Згадайте Григора Тютюнника. Давайте будемо гуманнішими, щоб кожен вірш не називати цілим реченням, аби у голову дурне не лізло. Дякую усім за розуміння.

1   ...   95   96   97   98   99   100