Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юлія Івченко (1978)
Чому ж тобі так погано, сонечко, спиться без степових найсильніших у світі вовчиць?
може тому, що Маруся до гробу безтямно кохає Гриця?
може, її кохання сильніше за найжорстокіших вбивць?

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-04 23:25:43 ],
на сторінці поезії     "А далі..."   Нова Ванда

Вітаю , Вандо. Ранкові промені, безжальні, як фашисти:) Уявляю, якими вони були недоречними для Вашої ліричної героїні...:) Родзинка є!!!
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-04 23:41:56 ],
на сторінці поезії     "А далі..."   Нова Ванда

От не прийшло в голову зразу:) Ваша правда, Вандо.
Гадаю у наступних творах ви своїх персонажів пожалієте.:) Щасти Вам.
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-05 20:46:06 ],
на сторінці поезії     "Блакитна троянда"   Осадко Ганна

Просто дякую.)
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-08 12:31:23 ],
на сторінці поезії     "***"   Форманюк Еліна

Штучка вийшла гарнюня. Тільки чогось шкода ліричну героїню. Вона у Вас хвора? І як мама, то вже й гірка? І кави не варта?
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-08 13:13:05 ],
на сторінці поезії     "І тиша запала..."   Нова Ванда

І тиша запала, неначе гранітна плита,
І місяць - дурний самогубця -шубовстнув у воду,
І ніжність вповзає у душу така золота,
І знов каламутить вино, мов жіночу природу.
Я - тут! Я - вже є! Я мовчанку пробачила... Йди
У шалик мій теплий ,крізь дим цьго сірого міста,
На груди впаду! Загорни мене в квіт падолиста
І очі злітають між серцем твоїм і садів...
Садити - робота,
Любити - робота терниста...
І знову стелюся - шаленна циганка барвиста.

Дякую за вірш, Вандусю.)
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-08 13:31:48 ],
на сторінці поезії     "***"   Форманюк Еліна

Ви хибно розумієте, Еліно. Здається, коментарі ми писали одночасно.:) Щасти Вам.
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-09 02:32:34 ],
на сторінці поезії     "І тиша запала..."   Нова Ванда

Чому?
Бо так... (за мотивами творчості улюбленої Ганни Осадко):) Від твоїх слів тепло, аж му-р-р-р-р-кочу.
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-09 19:36:34 ],
на сторінці твору     "Дуелянська Маньєризму"   Маньєрист Галантний

І добрий вечір, прошу, не соромтесь
Здаєnmcя Ви Галантний Маньєрист?
Парфум «Dupont”, мережаний батист
І барсом йде. Жилося? Як жилося?
Я рада, я чекала, я жила,
І жевріла не королева сніжна ж!
Знімаю маску… Покотися біла сніжка,
Щоб я минулим світом не жила,
Бо груди в бюсті, а душа у тілі,
Бо кроки білі, а нове – солодке,
І розтулю свою котячу глотку,
Бо всі ми, пане, різночубі звірі.
І мило, як уверх зростаєш вперто
З тісного листопадового светра.
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-09 19:38:47 ],
на сторінці твору     "Дуелянська Маньєризму"   Маньєрист Галантний

Ах сутності затиснені у homo?
Вам не сидиться , милий тигре вдома –
Я ж Вам не кицька сіра дворова,
Я –Ірбіс, Ірбіс, В мене очі сині!!!
І краще в шкірі загнаній дитині,
Бо можуть бути кулями слова.

Отож, пробачте, коли ви великий метр, -
Тримайте листопадовий мій светр!!!
І роздаруйте по листочку тугу
Зимових рік і року непростого…
Вперед! В нас молодим завжди дорога!
Кошача в вас була хіба подруга?

Чи учениця, що вбира, мов губка
Науки мудрі пристрасно і хутко?
Та пам’ятайте, що й моє галантне горло!
Для того, щоб натхнення розцвіло -
Потрібно тих батистів сім кіло
Й «Dupont” не хочу, а підійде Marc O’Polo
Ну, як я вас, мій метре, підколола?
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-09 19:40:57 ],
на сторінці твору     "Дуелянська Маньєризму"   Маньєрист Галантний

Не причинись сліпим, великий муже,
Усякий, кого Бог прозвав Адам.
Ти йдеш безжально по його слідах,
І світ тримають плечі слави дужі,
Сувої розрахунку сталі в мозку…
І від стратегій і холодних схем
Затьмарився б у бочці Діоген.
Я- жінка. Я течу у тебе воском.
Вишневим квітом, голосом маляти,
Малиновим варенням і вином,
То ж ти мої малесенькі крилята
Не маж у смолянисте молоко.
І коли ти піїт, то будь мудрішим
Даруй всім Євам гідний голос вірша,
І віру, що єдиний , і один,
І кожний день годи, і жовті холоди
Тоді твоє не заморозять ліжко.:)
І сто відсотків щастя,
І киця, а не кішка,
І Любонька – Любов,
І сік твого причастя
Опуститься надіями на дно
Душі.
Кидай свої ножі!
І пий своє ласкаве щастя…
І коли светрик, зняв – купуй розкішну сукню,
Для Мельпомени.
Бо цапну,
Або стукну:).
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-09 20:59:20 ],
на сторінці поезії     "Демон"   Маньєрист Галантний

Я вже подумала, що -це таємна піар-компанія, а потім побачила, що у ви мені не першій такі чудові вірші присвячуюєте , тому рада такому галантному віртуальному знайомству:))
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-09 21:34:07 ],
на сторінці поезії     "Демон"   Маньєрист Галантний

А хто там знає, як воно складеться,
І час розставить крапки всі над і,
А зараз відшліфую всі пісні,
Щоб зчасом буть на доброму коні,
І камінці збирать на добру сукню.
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-10 01:28:40 ],
на сторінці поезії     "Демон"   Маньєрист Галантний

Ах, пане, на якому там коні...
Іще не час, ще мій Галантний - ні.
А завтра буде день і згине туга.
Не спокушайтесь - то душі сліпа подруга.
Солодких снів до сьомих аж півнів.
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-10 02:12:15 ],
на сторінці поезії     "Що мудрість вся…?"   Жінка Чорнява

Чорнявко , ти так в ударі кожного дня? Можна сказати - приспажила. Дякую. Тільки от подарив, здається, від російського подарував, чи я помиляюся?)
Ці майбутні мужчини – кораблі, дай їм часу і тіла.
Скільки, скільки? А скільки потрібно , То й дай.
Відболить відпече, і тобі, моя люба і мила
І хтось скаже у спину – диви як зліта Лореляй…
Чи Ліліт... Бо Ліліт - нині хіт!
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-10 02:29:18 ],
на сторінці поезії     "Що мудрість вся…?"   Жінка Чорнява

Хай порадує світ і Піпіт.:)))
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-11 21:54:50 ],
на сторінці поезії     "Вже близько до зими..."   Світозар Магадара

Відповідь.
( Контекст " Блакитна троянда" Ганни Осадко.


Таких не буває… Буває, мій любий, буває!!!
Чи знову пробачиш, трояндо холодного краю.))
Ці руки блакитні - росточки в розтрощенім небі…
Померзлі пальчата … Тугий завантажений невід
З живою води ізнов спрагле серце виймає.
І нібито знаєш : дороги назад вже не має .
- Іди вже до краю, коли синьооко пішла…

-А хочеш, кохана, я річку зрівняю із пусткую?
Плотвичка полине в ясну океанну пелюстку.
Будинок збудую на березі край чагарю.
І рідна – лови!
А ні - то лети, хай не колеться!!!
Не кволиться літу твоєму , дитинному голосу …
Чого ж ти мовчиш?
- Чого ж я насправді мовчу?

Не треба, коханий! Не треба , бо річці так шкарубко,
Їй зимньо дурненькій : ні грошей, ні сонця, ні парубка,
Зарубки на серці прямими висять пересічними,
В ній рибки маленькі -сліпенькі, гарненькі, невінчані…
А що коли справді зросте там якась золота?
Зплеча рубонеш – розруйнуєш дзвінкого листа,
І стане пуста златопера без права освідчення.
Блакитна троянда , -
Дитино моя розхвильована,
Хоч провчена, та не вивчена …
Із відчаєм…
Відчаєм...
Відчаєм…
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-14 23:07:22 ],
на сторінці поезії     "Портрет-пейзаж-портрет"   Осадко Ганна

Технічно пливете, Ганнусю.

Не відвернеться Бог - така його робота...)
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-14 23:13:18 ],
на сторінці поезії     "То скільки"   Лазірко Юрій

Глибока філософія авторе. Шкода, що не може поставити більше.
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-14 23:14:16 ],
на сторінці поезії     "То скільки"   Лазірко Юрій

Прошу вибачення за одруківку.
Коментатор Юлія Івченко, [ 2008-11-14 23:28:33 ],
на сторінці поезії     "Латинкою чи в кирилиці"   Лазірко Юрій

Так, Юрію, а можна питання, а чим я Вам його нагадала? І ще - прохання, називайте мене Блакитна Кішка.
Текст я і справді пропустила через себе, бо так буває лише з гарною поезієє. А от материнка і мати- й - мачуха, як лікарські рослини , знадобляться і Вам і мені. То ж хай ростуть. Гарних вихідних.
1   2   3   4   5   ...   141