Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Літугрупування «палата нумер тринадцять» (2008)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-05-24 06:13:06 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

Юрію, всяко вдячний, щоразу, із незмінним серйозом, направду ~

міняти щось не проблема, і все одно мінятиметься через деякий час, те чи інше
а розумна, досвідчена критика ніколи не даремна, чогось-то я дякую, не з пустої ввічливості
все це якби зерна, які так чи інак зійдуть, оце я вже точно знаю зі свого власного досвіду

скажімо так, текст у десь-недоперфекційованому стані, який можна із більшою вірогідністю критикувати
але й, водночас, у цім статусі, чи стані, такого тексту, є свої плюси, ну для мене так точно

звичайно ж, на поверхні, як Ви вже самі бачите, знаходиться думка про залежність від стилю
і таки кожен певною мірою є часом заручником свого стилю
я міг би елементарно поставити фізичну крапку (значок), при кінці рядка про зброю
і не було би мабуть причин вчитуватися
але із іншого боку, наявність причини вчитуватися й трохи дискутувати не є зле)

я не так багато чогось віршую останнім часом, щоби це було більше одної-двох несильно розгонистих строф
тобто, пиріжково-порошкова форма окей ~
& це не тому, що не можу, або не бажаю, бо це зовсім так
скажімо, мене цікавить певний авантюризм, проба якихсь інакших щоразу можливостей
але я не маю звички когось там епігонити, чи в когось щось красти, тому що мені нема що більш робити
окрім як мутити сотні текстів, нічим особливо не відмінних одне від одного
хай хтось зве таку звичку графоманню, а хтось музою, то байдуже, насправді

тож віршування відбувається в формі трансляції, яка врешті-решт, проситься, як то кажуть, під запис
це все енергетичні штуки, само собою, ніяке тойбічне радіо не диктує слів, чи, тим паче, рим
звісно ж, як у багатьох інших, я так собі це уявляю завжди, нав’язується певний ритм, здавалося би, чимсь-десь оригінальний
а також є трохи слів, які вкладаються до того ритму & все це разом якби ключ, котрим можна спробувати щось відімкнути

для мене завжди є смисл скомпонувати текст із образів & слів, які відповідні власному стану моменту, а також
не були сильно заангажовані раніш, тому само собою, часом дещо мусить виглядати не зовсім звичним, навіть для мене самого
тут завжди є спроба замаху на щось нове, хоч нічого нового бути не може, але в принципі, про це якраз оце й вірш



Коментатор Тата Рівна, [ 2020-06-07 00:13:08 ],
на сторінці поезії     "kudos"   Місяць Сонце

Коментатор Сонце Місяць, [ 2020-06-08 00:38:03 ],
на сторінці поезії     "Містере Тамбуристе (Bob Dylan)"   Місяць Сонце

Тетяно, дякую щиро)

коментарі колись були мистецтвом у свому роді, навіть на шпальтах цього ресурсу
необов’язково навіть по суті, але сама енергетика, що провокувала & під’юджувала
до чогось своєрідно прекрасного без будь-якої особливої потреби
тим більше, без потреби написати щось для привернення уваги до власної оцінки твору. . .
тепер бачте, все поінакшало

спілкуватися майже нема із ким, нечислені десь-присутні творчі типу особистості
таке враження, що зосередилися на тім, щоби спорудити собі надгробний курган
зі слів, які могли би закопірайтити (с) й таким чином начебто надбати якесь виправдання життю
ну і це також, мабуть в найліпшому випадку, але загалом, мабуть без рефлексій навіть
пишуть без кінця й постять, ходять і носять, туди-сюди, як мурахи, або терміти
одне й те саме, без кінця. самі бачте, чогось іншого якби і нема. ентропія, мабуть,
але що ж ~ природній процес, фізика
й хто ми такі, щоби знецінювати чи спростовувати фізику?


1   ...   203   204   205   206   207   208   209   210