Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оля Биндас (1989)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Їм здалося...
    Маленькі слізки, наче крапельки роси,
    Кусючий светр, в кашку сіру з білим.
  •   Просто Настя...
    У неї вулиці одна на одну не подібні,
    І вилиці сіріють наче осінь,
  •   Далі буде...
    Гранітні плити у широтах кілометра,
    В вітсотках – сім, спускаюся поволі.
  •   Мене надихнув Orbit
    Запах м’яти,
    Це так помітно…
  •   Мазохіст
    Я залишаю
    На тобі відбитки
  •   Іржавими державами
    Ти саме той,
    Це саме ти..
  •   Легкодоступний
    Ти легкодоступний,
    Підступний! Підступний!
  •   Всепоглинаюча тиша
    Загубилась у небі кряка, маленька кряка,
    І забула, як ще недавно кволою була.
  •   Лузер
    Я лузаю насіння, розумію, що ти лузер,
    Від тебе завжди пахне рушниками і рушницями.
  •   Любофф на асфальті
    Ми загубимось влітку на вулиці,
    А зустрінемось аж біля осені.
  •   Замість глюкози - вугілля
    А було так легко,
    Не схоже на осінь,
  •   Заручники слова "нікчемності"
    Цей сюжет – це лиш тільки трагедія,
    Цей рядок – то всього лиш покликання.
  •   Спідниця міні
    Хотіла дивувати,
    Хотіла дивом стати.
  •   Молоком смакувала сон, ця...
    А коли темно – вона шелестіла,
    Билась об шибку, кидалась по льоді.
  •   Життя в бутербродах
    Кнопки зі світла,
    Букви з пластмаси.
  •   Без кисню
    В коридорах рожевих без кисню
    За тобою годинами кисну.
  •   Рідина для зняття контурів
    Ввібрав у душу запахи мівіни,
    Обличчя кольору жалю.
  •   Не така...
    Вмиваю чаєм руки,
    Вдягаю тільки синє.
  •   Твої фіранки
    Ти налий мені вина.
    А може чаю?
  •   Gala допоможе!
    Порепаний лапатий сніг
    На мокрому асфальті.
  •   Зрада
    Сумління стукає у вікна,
    Любов тече по батареях.
  •   Постскриптум
    Смаком чарівності торкаєш губ моїх,
    Хвилинами неспокою тримаєш моє серце,
  •   Рівнодення
    Коли низ поміняється з верхом,
    Коли стане жорсткою поверхня,
  •   Мій кольоровий пил
    Слізьми
    Зрошували рани,
  •   Оселедцеве море
    Оселедцеве море,
    Я дивлюсь в твої зорі,
  •   Жало
    Коли лишилось часу зовсім мало,
    Коли до видиху - одна війна,
  •   Ілюзорна свідомість
    Дощ накрапає, хвиль золотих
    Море гаряче гойдає.
  •   THE END
    Гуашшю розмальовуєш всі грані мого серця,
    Пелюстками отруйними розбавлюєш абсент.
  •   Смачного !
    Тобі ще мало мого шлунку?
    Бери, не бійся, їж його!
  •   Сутінки
    Всі тіні показують мене,
    Годиники повернуті стрілково,
  •   Дівчинка з обвислою параболою
    В думках ловила я повітря,
    З’єднала я свій подих з вітром.
  •   Ордер свідомості
    Тобі лише здалось, що сльози на сітківці,
    Тобі лише здалось, що знов чекаю я.
  •   Лечу туди, де є я
    Ти мене палиш, я з небес зникаю,
    Я кричу тобі звідтіля.
  •   Напруга
    Замало повітря
    Забракнуло часу.
  •   У сумки мрії поскладати
    Літати, в піжмурки пограти.
    Літа ті сплавити за грати.

  • Огляди

    1. Їм здалося...
      Маленькі слізки, наче крапельки роси,
      Кусючий светр, в кашку сіру з білим.
      Він згадував як на руках Її носив,
      І як про все на світі забувати вміли.

      Як вперше він подарував нарциси,
      І ніжно пестив Їй густе волосся,
      Взяв зорі світу і в намисто їх нанизав.
      Так, ніби рай навколо – Їм здалося…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Просто Настя...
      У неї вулиці одна на одну не подібні,
      І вилиці сіріють наче осінь,
      І милиці давно вона не носить.
      Шукає під ногами слово «Досить».

      Вночі снувала синтетичне щастя,
      А вдень не існувала, бо боліло.
      Душевні рани вкрили хворе тіло,
      Всі кликали Анастасія, а вона хотіла – Настя…

      В житті у неї якось не велося -
      Брудне волосся, сіро-жовта простинь.
      Любов щораз робила серцю розтин
      І все було якось занадто «просто».
      2010р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Далі буде...
      Гранітні плити у широтах кілометра,
      В вітсотках – сім, спускаюся поволі.
      Чиєсь життя вимірювалось в жертвах,
      Комусь замало лиш одної долі.

      Це все несправжнє і давно забуте,
      Навколо космос, лише ти і я.
      І байдуже чи далі всесвіт буде…
      Чи зрозумієм, що таке «ІДИЛІЯ».



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Мене надихнув Orbit
      Запах м’яти,
      Це так помітно…
      Напевно, Orbit
      В твоєму роті.
      Хоч і не старість,
      Але виходиш
      Чомусь на третій -
      Сьогодні вранці.
      Ти вкрала погляд
      У свого брата,
      І тихо шепчеш
      Cобі на вухо:
      «Несвіжий подих,
      Дарма, що Orbit.»



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Мазохіст
      Я залишаю
      На тобі відбитки
      Від хатньої плитки,
      Від своїх стегон,
      Але це гон...
      Ти гірко плачеш,
      Але пробачиш
      Мій внутрішній ріст,
      Бо ти ж мазохіст.
      По тобі видно,
      У тебе ж шрами
      Це так огидно,
      І вікна без рами -
      Суцільні тріски.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Іржавими державами
      Ти саме той,
      Це саме ти..
      Я вже не та -
      Не самота.
      Десь линеш вдаль,
      Не та педаль,
      Не той зв’язок.
      Тепер курок..

      Отак би й жили ми,
      Тужили ми,
      Іржавими
      Державами...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Легкодоступний
      Ти легкодоступний,
      Підступний! Підступний!
      Торкаєшся ступнів,
      І можеш багато.
      Хіба ж це не свято?

      Знов граєшся в хмари,
      Примари! Примари!
      Не бійся довариш
      Свої дивні рухи.
      Ти думаєш глухо?

      Денсуєш у трансі,
      Живеш в преферансі,
      Прокинешся вранці.
      Зів’яли ці квіти...
      А ти не помітив?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Всепоглинаюча тиша
      Загубилась у небі кряка, маленька кряка,
      І забула, як ще недавно кволою була.
      І тремтіли навколо листя, чорніли зорі,
      Намагалися їй сказати, що скоро тиша,
      А вона так хотіла неба, гадала це дяка.
      Є надія, та все таки сили світу залишать...

      Обгоріла від чиїсь любові чи може опіки,
      І прогнози невтішні із люттю ламали гіпнози,
      А до сонця так низько і дує у спину вітер,
      Лише спогади чисті дитячі тримали душу.
      Так ковтала людські почуття неначе ліки,
      І в останнє промовила небу: “ жити мушу...”



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Лузер
      Я лузаю насіння, розумію, що ти лузер,
      Від тебе завжди пахне рушниками і рушницями.
      Не бути нам з тобою, ми більше вже не друзі,
      Бо ти лише тусуєшся із найманими вбивцями.

      Знайшла тебе у морі, ти був схожий на мило,
      Дивився у мій бік очима немовляти.
      І так мене від твоїх хвиль і поглядів ломило,
      Що я не пам’ятаю про що тоді вмовляв ти.

      Напевно, щоб стрічались, хоч і такий невдаха,
      І щоб тебе любила, як сонячне насіння.
      Проте, терпець ввірвався, набридла та мордаха,
      Не витерпить тих спогадів одне моє сумління.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Любофф на асфальті
      Ми загубимось влітку на вулиці,
      А зустрінемось аж біля осені.
      Непомітно, та все таки були ці -
      Ендорфіни, а може здалось мені?

      З поміж натовпу “вічно задуманих”,
      Ти знайдеш мене - дещо розгублену.
      Віднайди в собі сили, я йду на них!
      Подивись, і скажи : “ Ще улюблена”

      Я заклею поламане скотчем ,
      І озброюсь жіночими “штучками”.
      Щоби тільки ти знов не наврочив,
      Й ми нарешті обмінялись обручками.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    11. Замість глюкози - вугілля
      А було так легко,
      Не схоже на осінь,
      Почистила душу,
      Вдягнулася в постіль.
      Відсутність стандарту,
      Традиція зблідла.
      Посипала цукром
      Очищений лід дна.
      Збивала подушку,
      Розбилась об гілля.
      Замість глюкози –
      Знайшла знов вугілля.
      На вії несправжні
      Наклала ти лиця,
      І думаєш, чесно,
      Що ти не лисиця.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Заручники слова "нікчемності"
      Цей сюжет – це лиш тільки трагедія,
      Цей рядок – то всього лиш покликання.
      Ми боролись, щоб стати ВЕЛИКИМИ,
      Мов загальна енциклопедія.

      А тепер ми три крапки у реченнях,
      Нас прирівнюють до нескінченності.
      Два заручники слова “нікчемності”,
      Нам навіки тут бути приречення...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Спідниця міні
      Хотіла дивувати,
      Хотіла дивом стати.
      Давала диву вати,
      Щоб легше їм сприймати
      Мої щоденні втрати.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Молоком смакувала сон, ця...
      А коли темно – вона шелестіла,
      Билась об шибку, кидалась по льоді.
      Пульс завмирав, чув лиш шелест тіла.
      Серце горнула, трималась в польоті.

      А коли небо ламалось мов крила,
      І біле знову здавалось чорним -
      Листям, щоб зсохло, землю покрила.
      Він намагався здаватись гордим.

      А коли день промайнув, як справжній
      І до буденного є лиш півсонця -
      Пухом зігрів, не давав більше справ їй,
      Щоб молоком смакувала сон, ця...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Життя в бутербродах
      Кнопки зі світла,
      Букви з пластмаси.
      Примари літають
      Із Алькатраси.
      Вітер розвіяв
      Людям всі вії,
      Навіть повіям
      Із сірої траси.
      Мурахи у кмині,
      Життя в бутербродах.
      Ще трохи у плині
      І будем при родах.
      Це ж тільки природа...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 4.88 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Без кисню
      В коридорах рожевих без кисню
      За тобою годинами кисну.
      Завагітніла нашими мріями,
      Замість крапок над і- я, ми.

      Над тобою витають сутінки,
      В голові твоїй лише суть, вінки.
      У плакат 2 на 2 помістив життя,
      Цей папір - це всього лиш сміття.

      Ти сьогодні обрав нелінійний струм,
      І житло більше схоже на сміттєрум.
      Відшліфовую гострі кути,
      Схоже, сили тертя не знайти...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Рідина для зняття контурів
      Ввібрав у душу запахи мівіни,
      Обличчя кольору жалю.
      Вжалю тебе, бо не побачу зміни,
      І душу, бо тепер вже не лав ю.

      Твої відбитки в’їлися в волосся,
      Збираю осад наче скарб.
      Окропом щастя те лилося,
      Ставали бляклим концентрати фарб.

      Говорю мовчки в твоїх стінах,
      Відреставровую шрифти.
      Шукав ти істину у тінях,
      Відсутність контуру – це ти!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Не така...
      Вмиваю чаєм руки,
      Вдягаю тільки синє.
      Сумую від розлуки
      Без свіжих апельсинів.
      Не курю гладіолуси,
      Не солю я часник.
      Не люблю гладь і соуси,
      І сонях кудись зник.
      Не зовсім одинока,
      І не така, як всі.
      Я маю лиш два ока,
      І ті якісь косі.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 4.88 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Твої фіранки
      Ти налий мені вина.
      А може чаю?
      Я тебе не на...
      Не вибачаю.
      Заліпив твій сніг
      Усі повіки.
      Так багато їх –
      Болота ріки.
      Так гойдав мене
      На своїх косах,
      Та усе мине,
      Бо була боса.
      Орендую ніч,
      Засиплю ранки.
      Це чудова річ -
      Твої фіранки.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Gala допоможе!


      Порепаний лапатий сніг
      На мокрому асфальті.
      Пісочне місиво для ніг,
      Новий доробок шпальті.

      Солоні ванни для чобіт,
      Багато Аріелю.
      Для прибиральників робіт,
      Як кістка Спанієлю.

      Прищаві підлітки кида
      Болотом в перехожих.
      Не змиє це проста вода.
      Тут Gala допоможе!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Зрада
      Сумління стукає у вікна,
      Любов тече по батареях.
      Береш мене у свої ікла,
      Не маю спільності у феях.

      Еротично ламаю стосунки,
      Виганяю твій запах за двері.
      Вибачай, що така я ласунка,
      Не ділюся кривавою Мері.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Постскриптум
      Смаком чарівності торкаєш губ моїх,
      Хвилинами неспокою тримаєш моє серце,
      Хвилюючими вітрами здурманюєш ти їх,
      Вони тебе запудрюють, тому ти не бери “Це”.

      Засмоктуй їх у вакуум, повір, їм буде добре,
      Забудуть все погане, не буде H2O,
      Напишуть сумні вірші, а ти танцюй, співай Ре,
      Змалюють вас у книжці, формату Фоліо.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": 4.5

    4. Рівнодення
      Коли низ поміняється з верхом,
      Коли стане жорсткою поверхня,
      Ти зіб’єшся з своєї орбіти
      І не зможе “Воно” обігріти.

      Коли він знову стане нею,
      І зіл’ється з твоєю зорею,
      Ти загубиш своє тяжіння,
      Будеш вільно блукати у тінях.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Мій кольоровий пил
      Ми
      Слізьми
      Зрошували рани,
      А ти візьми
      Позакривай всі крани.
      Не пече
      Сонце десь у скронях,
      А тече
      Розлука по долонях.

      Приспів

      Розіл’ються рядки,
      Як яєчні жовтки,
      Зрозумієш не зразу премудрість ти.
      Зустрічались в квітні
      Небеса блакитні,
      А тепер не зустрінусь я з тобою пил...

      Я
      Твоя
      Залишуся навіки,
      Поки не
      Закриються повіки.
      Одягни частку кольорову,
      Загорни в мою чудесну мову.


      Приспів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Оселедцеве море
      Оселедцеве море,
      Я дивлюсь в твої зорі,
      Я кидаю комети тобі.

      Я зриваю об’єкти,
      Може навіть уб’єш ти,
      Але солодко снишся мені.

      В ліжку дошка рожева,
      Але ліки грушеві,
      І не можеш налити в горня.

      Криком шепчеш на вухо,
      І смакуєш ти нюхом,
      Сигаретами вб’єш лиш коня.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Жало
      Коли лишилось часу зовсім мало,
      Коли до видиху - одна війна,
      Ти взяв мій палець і нанизав жало,
      Тут все покрили морок і пітьма.

      Годинами смакую наше щастя,
      Хвилина - це зализане “ніщо”.
      Рясним дощем зливаю твоє “трясця”,
      І пліснява вкриває твої “що”.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Ілюзорна свідомість
      Дощ накрапає, хвиль золотих
      Море гаряче гойдає.
      Тепле повітря марудить всіх тих,
      Хто непомітно згасає.

      Квітка думок поверта пелюстки
      В сторону наших ілюзій.
      Серця пісок забиває рядки,
      Долі тримає обузу.

      Хтось кришталевий із неба впаде.
      Літрами питимуть соки.
      Більше сховатись не буде і де.
      Чую “великого” кроки.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. THE END
      Гуашшю розмальовуєш всі грані мого серця,
      Пелюстками отруйними розбавлюєш абсент.
      Молекули розбіглися – перчинки твого перця,
      Усе тепер закінчено, усе тепер the end.

      Тобі хотілось солодко, а я могла лиш гірко.
      Розбилась в кухні люстра, не вдався твій портрет.
      Весна ще не настала і краще перевір, бо
      Усе тепер закінчено, усе тепер the end.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Смачного !
      Тобі ще мало мого шлунку?
      Бери, не бійся, їж його!
      У мене він найвищого ґатунку,
      І буде гарна пара для твого.

      Ще може дати серця під томатом?
      Куштуй, воно наповнене людьми,
      Тобі буде ситніше, їх багато,
      Не будеш відчувати самоти...

      Соромишся очей мене доїсти?
      Та їх давно уже нема,
      Хотіла я змісити твоє тісто,
      Тепер ти тут, а я одна.

      А мою кров давно вже випив,
      Тоді, до піцци. Вже згадав?
      Моїми ребрами порипав
      І гарно так посмакував.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Сутінки
      Всі тіні показують мене,
      Годиники повернуті стрілково,
      Загостреними кутиками б’єш
      І дивишся на мене так казково.

      Ново
      Вагаюся до нових відчуттів,
      Залишився один лише світанок.
      Поринь в глибинність сутінків моїх
      І не лякайся сірості фіранок.

      Останок
      Останок мого запаху тобі,
      Ортодоксальну бачу перспективу:
      Чим більше буде сухості в мені,
      Тим краще цінуватимеш ти зливу!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Дівчинка з обвислою параболою


      В думках ловила я повітря,
      З’єднала я свій подих з вітром.
      Ходила боса по голках
      І колисалась в його снах.

      Моя парабола обвисла.
      Мій код – це найпростіші числа.
      І більш не маю я ікса,
      А серце покрива роса.

      Кулькові фарби на обличчі,
      Тобі це дуже навіть личить.
      Це пластиліновий омлет,
      Тож заспівай мені сонет.

      Пройдися пальцями по струнах,
      Додай новітній символ в рунах,
      Полоскочи мої суниці,
      Зустрінь давно забуті лиця.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    13. Ордер свідомості


      Тобі лише здалось, що сльози на сітківці,
      Тобі лише здалось, що знов чекаю я.
      Твоя
      В моїй долоні лід, погласкай по голівці,
      А в серці розлилась глибока течія.

      Зішкрябуєш емаль моєї невагомості.
      Крейдисто вимальовуєш на небі дві зорі.
      Твої
      Даєш письмову згоду, для ордеру свідомості,
      І пишеш безіменні, два твори прозорі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    14. Лечу туди, де є я


      Ти мене палиш, я з небес зникаю,
      Я кричу тобі звідтіля.
      Я з тобою лиш, непомітно граю
      Нотний стан, найкраща – це Ля.

      Зорепадом днів ти спускаєш ночі,
      Не говориш більше "моя".
      Розсипаю пил, закриваю очі
      І лечу туди, де є я.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    15. Напруга
      Замало повітря
      Забракнуло часу.
      Забруднений колір
      Заповнює масу.
      Згоріле листя,
      Замкнутий круг,
      Залишиш сліди
      Зависоких напруг.
      Затиснеш зуби,
      Заб’є джерело,
      Знайдеться все те, що
      Забутим було..
      Загостреним лезом
      Зализуєш рани.
      Зажерливі лиця
      Закрутять всі крани.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    16. У сумки мрії поскладати
      Літати, в піжмурки пограти.
      Літа ті сплавити за грати.
      Ламати, в тиші закричати.
      Томати, в серці промовчав ти.

      Кришити сірі клапті літа,
      Зашити нігті з – під перліта.
      Задумки в папку поскладати.
      У сумки мрії, не літати...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5