Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ні Но (1987)
"Дівчинка, яка з десяти років, замість того, щоб пустувати, читає,
в двадцять років перетвориться не на добру ґаздиню,
а на істеричку..."

темне Середньовіччя...


Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 00:15:30 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 00:19:37 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 00:24:18 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 00:49:45 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 01:09:20 ],
на сторінці твору     "***"  

- є життя на тому світі? - питає хлопчик.
- не знаю... - відповідає тато, - розрий могилу, вийди, глянь.

...а Едуард_Хіль, відомий тим, що за часів третьої республіку ПМу горів у танку три дні,
тим часом відкривав холодильник за холодильником
холодильник за холодильником
холодильник за холодильником
холодильник за холодильником
холодильник за холодильником
холодильник за холодильником
холодильник за холодильником

у пошуках товаришів.
з холодильників віяло холодом і трупами.
творчий підхід закінчується моргом, - сумно думав Едуард пісенно посміхаючись, роблячи невмотивовані паси руками.
от, - думав він далі, - кожен і знайшов свою нішу...

- немає там життя. - підсумовує хлопчик, зариваючи за собою приємну серцю могилу. - одна суцільна сб 17.5 разів.
- а я вірю... - мрійливо ніжно каже мама, - там ще є Едуард Хіль...
він у танку горів...
він свічки нюхав...
він небо гриз...
і він дуже радий...

до стелі тихо підіймається дим свічок.
хвіст бігає за собакою.
собака - це кіт шредінґера.
Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 01:15:00 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 01:35:24 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 01:38:21 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 01:42:11 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 02:05:41 ],
на сторінці твору     "***"  

заморожений і пошаткований совістю шрьодінґер рефлексує.
згадує кота. ностальгічно пахне газом.

хіль шукає свою шибальбу - Додому.
за другими дверцятами ховаються деруни.
їм об*явлено геноцид. їм страшно.
їх жеруть.
вони тремтять своїми масними тілами
і моляться своєму богу шлункових соків.

хіля довго і відчайдешно нудить спогадами про хороше.

Додому стає нав*язливою ідеєю.
дим застилає усю простору холодну кімнату.
яка з цієї нагоди свавільно перетворюється на ліс.
хіль кричить: ау, ололо, на-іііііі-най-іііііі, о-о-о-о.
з кожною хвилиною звуки його відчаю набувають
усе загрозливіших відтінків.
вони лише вчаться хавати моск...

за третіми дверцятами
хіль знаходить ЩАСТЯ.
і довго плаче
сльозами у формі солодких рук.

за сто сорок першими дверцятами ховається нарнія.
фавн і могутній лев погрожують хілю цППц.
він розуміє - із цППц не жартують.
зачиняє дверцята,
йде далі.

за останніми його чекає воно.
небо мерехтить і зіркове.

едуард хіль радий,
що нарешті повертається
додому.
Коментатор Ні Но, [ 2009-11-22 02:12:41 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Ні Но, [ 2009-12-31 18:15:11 ],
на сторінці твору     "***"  

1   2   3