Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Вікторія Осташ (1972)
...хочеться білого білого бі… натомість біль!
я тобі вірила вірила ві…рю читачу мій!

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Вікторія Осташ, [ 2006-04-21 20:33:17 ],
на сторінці твору     "***"  

Головною проблемою цього твору є його "безпосередність". Це було б непогано, якщо б при цьому вірш проявляв автора: містив концентроване почуття. Але у даному разі домішується риторика "самовизначення", про що свідчать риторичні запитання "Куди іти, //Куди рушати далі.//Яку дорогу вибрати //із безлічі шляхів?.." - ознака творів поетів-початківців. Намагайтесь позбуватись таких домішків, які заважають читачу вирізнити наскрізну ідею твору. Це якщо говорити "по суті". Докладний аналіз (за конкретними рядками) вимагає часу і більш глибокого знайомства з автором.
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2007-04-26 12:50:36 ],
на сторінці твору     "***"  

Щиро дякую всім за змістовні відгуки.
Особливо - Ларисі (Мені і самій "під'южуватиме" трохи важкувато, але воно в середині вірша і покликане підкреслювати певну тяглість події (стану) у часі. Тож поки нехай буде, але можливі варіанти), а також Надії - за розуміння композиції твору.
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2007-04-28 10:25:41 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Мирославо, за відгук і за потребу розібратись у спонуках мого "віршотворення"!
Щодо розділових знаків: мені здалось, що тут немає якихось особливих структурних труднощів, які потребували б виокремлення за допомогою розділових знаків (чогось зовнішньопокладеного).
Щодо "що" і "ніщо" - ішлося про той стан коли "я" не вирізняє себе з природи. Тому й "невипадково", за Вашими словами, я так написала. Щиро бажаю успіхів і гарних травневих свят!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2007-04-28 10:28:30 ],
на сторінці твору     "***"  

Визнаю, Юрію, мені дуже приємно читати, що якийсь мій вірш кимось визнається за "свій" (у хорошому розумінні)! Сподіваюсь, рано чи пізно "блудні сини" стають щасливими. Принаймні, бажаю Вам щастя!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-14 13:46:38 ],
на сторінці твору     "***"  

Наталіє, вітаю Вас із весною: кохання і нових творів (не обов'язково про любов)! Божої ласки!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-14 18:46:09 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую за радість з приводу моєї появи і за теплі коментарі! Переживаю період змін: не завжди на краще, але сподіватись - ніколи не завадить! Усім - весни, і не лише - довкола: у серці!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-14 19:40:42 ],
на сторінці твору     "***"  

Скільки не повторюй ото "прекрасно", а від того гірше не буде: бо і справді "ПРЕКРАСНО". Вірш витримано на тонкій межі іронії і "болісності". Майстерні суперечки ліричного героя (героїні?) із собою і авторки - зі штампами, які вона деавтоматизує (чи то змушує жити внові). Не злипайтеся, Ніко! Не варто. Краще "умийте шкіру" (руки) від "меду": до речі, "умити шкіру" - єдине словосполучення, до якого виникають питання: може, зміните? Бо вірш надто гарний!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-16 19:16:25 ],
на сторінці твору     "***"  

Цікаво: вірш із назвою "Життя" завершується словом "смерть"... А чи не зарано, Варваро, лірична героїня Ваша чекає того "останнього" моменту? Краще - живіть та експериментуйте, ще і ще! А ми читатимемо!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-16 19:20:58 ],
на сторінці твору     "***"  

Перепрошую, Романе, але "визначень" (у поезії) за собою не помічала! Та все одно дякую за коментар!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-17 09:56:01 ],
на сторінці твору     "***"  

"Зачепився за мої світи" - неповторно! Справжня насолода від Вашого твору, Богдано!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-17 10:11:08 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Варю, за розуміння!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-18 19:10:05 ],
на сторінці твору     "***"  

От несподіванка! Може воно і так, але... що як його трохи підрихтувати (звісно, якщо Ви не проти), а то дуже вже пародію провокує: "мури тримають за зуби..." А взагалі я розчулена Вашою, Анатолій, увагою.
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-18 19:41:37 ],
на сторінці твору     "***"  

Непоганий вірш, але Ванда має рацію: можна над ним іще попрацювати! А безпосередня реакція приблизно така -

Запишу на аркуш, все що чую,
може, хто побачить і зрадіє:
гарно стелиш, а от як ночую -
серцем чує вуйко, той що мріє...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-21 19:34:50 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую за розуміння, бо для мене цей текст виявився ще й пророчим (на жаль). Лише зараз змогла його оприлюднити. Так, саме смуток...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-21 19:58:53 ],
на сторінці твору     "***"  

I'm too! Дощ - ніби і загальнопоетичний штамп, банальність,але у кожного свій образ дощу і своя "людина дощу"... Може, нараяти "Кріейтору" оголосити конкурс віршів про "дощ"?
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-21 20:01:03 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Вандо! На дощовому тлі проступає епоха, і "епошки" кожного "я" і "ти"...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-22 10:42:30 ],
на сторінці твору     "***"  

Оригінал поезії Олександра Басаргіна:

* * *
Моя вина останется при мне,
приметой времени останется она,
отцовским взглядом в ранней седине;
тебе икнется эта седина…

И будет день, расшитый пустотой,
и будет ночь, ушедшая в себя.
Остановись, мгновение, постой –
за нами тени полые следят.

Крестообразно падают они
на сердце, руки, на лицо мое.
И все же, среди этой толкотни,
далек и близок неба окоем.

В садах дождем изъедены плоды,
глаза с прохладцей смотрят в никуда.
И замер вечер у немой воды,
в путеводитель втиснута звезда.

И как подумаю, что это навсегда,
что флейта я, на мне дожди играют,
и смысла нет в оставленных следах,
но их рождение я сердцем понимаю.
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-22 10:52:23 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Варю! А чи не гарно Ваше: "...Любов тільки осад у чаші людського страждання..."?!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-22 10:59:40 ],
на сторінці твору     "***"  

Трохи є! Добре знаю цю людину... Дякую, Варваро! І за прозорливість теж!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2008-04-22 11:01:34 ],
на сторінці твору     "***"  

Отож бо! І мені те відчуття трохи знайоме!
1   2   3   4   5   ...   30