Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Вікторія Осташ (1972)
...хочеться білого білого бі… натомість біль!
я тобі вірила вірила ві…рю читачу мій!

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-02 23:42:16 ],
на сторінці поезії     "Ave Maria"   Смоляр Людмила

я вас знайшла вконтакті і вислала запрошення найближчу акцію... долучайтесь!

Враження чудові - то чудово!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-04 12:09:40 ],
на сторінці поезії     "дотик Слова"   Осташ Вікторія

так, не завжди... але я люблю і дошкульності ваші, Юліє!
Тим більш приємно, коли щось уподобаєте...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-04 15:34:06 ],
на сторінці поезії     "ЗНАЙ:"   Шешуряк Юлія

Гарний вірш, Юліє, органічний!

Виходячи із моїх поглядів (віросповідання), категорично не згодна із "затавроване тегом "рай": бо "тавро" як не прилаштовуй уяву - негативно забарвлено.

І, мабуть, звертання, "привіт, мефістоФЕЛЬ" - мало б закінчуватися -ФЕЛЮ.
може: привіт, мефістофеле: хочу сказати "стоп"!

І ще - не дуже милозвучно: "щоб нас", як на мене.

Дуже сподобалось: "чекає, коли ж ми дозріємо і прийдем". І я чекаю!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-06 19:50:17 ],
на сторінці поезії     "ЗНАЙ:"   Шешуряк Юлія

Юль, то в мене оддруківка була. Насправді, я теж за "ЛЮ"...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-08 20:30:31 ],
на сторінці поезії     "Розбите дзеркало-12"   Козаченко Світлана

Дуже сподобалось:

Несу на гору дзеркало. Поставлю
його між камінь і тримати буду
руками обома, щоб не розбилось.

Просто відкрила для себе цікавого автора... Дякую!

Чекатимемо на вас завтра в НСПУ (вул. Банкова, 2)!!!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-08 20:32:55 ],
на сторінці поезії     "Осіннє"   Ляшкевич Володимир

Проникливий і тужний вірш...

Особливо до душі мені припало таке:

Видно у печалі Бог над нами тужить,
і дощить над кожним, хто упав, сльоза,
і вдихає обрій не осінню нежить,
а найменші душі - путтю в небеса.
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-10 22:31:45 ],
на сторінці поезії     "На прощання нам висинiй"   Лазірко Юрій

Пронизливий вірш - відчувається сила і глибина переживання!

Не зовсім зрозуміла порівняння сирих могил із пам'яттю, але то авторське. Хоча, наприклад, моя пам'ять(за переважаючими асоціаціями) не сира, скоріше навпаки - виважена і вистояна...

І не дуже милозвучне, на мою думку, поєднання звуків у словосполуч. "і ці лати": і цілати, іці лати"...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-10 22:39:58 ],
на сторінці поезії     "***"   Кримовська Софія

гарна поетична замальовка, Софіє!

кілька оддруківок: мабуть, "інею", а не "інію", і "хриЗантеми"... але то дрібнички!

Наснаги і любові тобі! А бабине літо от бачиш - знову, у листопаді... наворожила?
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-13 21:57:49 ],
на сторінці поезії     "На прощання нам висинiй"   Лазірко Юрій

Та я ж вірю тобі - пам'ять може бути якою завгодно...
З пов. _ВО
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-13 22:01:07 ],
на сторінці поезії     "Моя дивна печаль"   Кримовська Софія

безрадісно якось, Соню! І не шкода тобі тую ЛГ?

Утім - зачіпає!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-14 22:32:41 ],
на сторінці поезії     "усетривання"   Осташ Вікторія

Дякую, Олесечко! Так приємно знов читати від тебе відгук...
Гірчичне зерня, за Євангелієм, найменше, а коли зростає, то його паростки - найбільші... парадоксально?
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-14 22:33:33 ],
на сторінці поезії     "усетривання"   Осташ Вікторія

Дякую, Софієчко! Особливо - за уважність і спосіб смакування...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-14 22:34:21 ],
на сторінці поезії     "Оптимістичні трагедії"   Осташ Вікторія

Дякую! За ковточок співпереживання...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-14 22:34:42 ],
на сторінці поезії     "Оптимістичні трагедії"   Осташ Вікторія

буває... Дякую, Софійко!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-14 22:42:40 ],
на сторінці поезії     "Ця синя ніч"   Кримовська Софія

Так щемно... і так світло водночас!
Вірш - немов єдиний видих...
Потужно, Софіє!

Вже ранком сонячним зігрієтеся всі -
і ти, і він, і світ рожево-сонний...
Ті ніч і сивина і смуток безборонний
лише наснились... їх полиш у сні!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-14 23:00:24 ],
на сторінці поезії     "Ця синя ніч"   Кримовська Софія

то побажання радше! най сбувається щоранку...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-15 20:39:32 ],
на сторінці поезії     "усетривання"   Осташ Вікторія

Та де там, Василинко, я на шекспірівське не зазіхаю!
Дякую що озвалися!
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-15 20:40:07 ],
на сторінці поезії     "усетривання"   Осташ Вікторія

Дякую, Іринко! Приємно...
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-15 20:43:25 ],
на сторінці поезії     "На долоні у неба"   Кримовська Софія

Прикольні цифри... мо" скоро такі випустять в обіг... із твоїм портретом?
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-11-15 20:49:19 ],
на сторінці поезії     "На долоні у неба"   Кримовська Софія

Дуже теплий вірш, Софійко!

Може, тире доставити:

На долоні у неба - осінь...

На долоні у тебе - щастя...

А тут я би замінила "або більше" на "навіть більше": "навіть більше від нього трохи", чи якось інакше, але щоб наголос у першому слові рядка на першому складі...

І ще... не сприйми за "наїзд": чогось здалося, що останній рядок надто спрощує (при всьому романтизмові!) розуміння твору, зводить його до "інтиму" - оце "до знемоги"... може, якось "дотягнути" до всесвіту?
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   57