Я хочу очима тримати публіку,
Я хочу, панове, Вас пити від краплі й до краплі,
Щоб якийсь журналюга написав у літературну рубрику:
«Українські митці ще вміють читати мантри».
…………………………………………………

Так,
Українські митці ще вміють читати мантри,
Українські митці хочуть продати себе втридорога,
Вони навіть навчились мистецтва кантрі,
Щоби їх регулярно перекладали на мову народу-ворога.

І якийсь журналюга, російським телеканалом куплений,
Щоб не зникнути в невідомість,
У сюжеті склепає сумнівну, але переконливу характеристику:
«Я б хотів величати українські таланти сурмлячи,
Та скажу вам натомість –
Український митець бухає, сперечаючись про евристику».

2010

У тебе в поезії надто багато Києва -
Таке враження, наче ти там живеш,
Наче серце карпатське із себе видерла
І в столиці залишила для пожеж.
Для пожеж, що квітнуть каштано-інеєм,
Для байдужих облич, що втонули у вирі подій...
Ти усе це спростовуєш і приспівуєш
"Як тебе не любити, Києве мій..."


2010

Я так любив твої долоньки ніжні
І нігтики ті, як краплинки крові.
І вірив, щирість була у розмові,
Хоч ти благала, не коритись кішці.

І, якби ти любила порнопростір,
Врекла когось чи зіпсувала парчУ би тій,
Яку я кохав до тебе
...........................і після тебе,
Я би змирився й засумнівався в дарунку неба,
Тобто повірив би, що ти мене використала,
Як матеріал
......................для поетичної творчості.