Автори /
Тіна Рагас (1986)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Маркетинг
•
* * *
•
* * *
•
... насправді не...
•
Різдвяна мелодія
•
В душі гроза
•
(на всі випадки життя)
•
Світанок
•
Ніколи
•
У мене є запитання
•
Філософське вчення
•
Як хочеться….
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Споконвіків велося в світі:
Птахи вклонялись небу, кріт – землі,
Птахи вклонялись небу, кріт – землі,
Неждана зустріч – знову трепет серця,
В минуле знята на момент завіса,
В минуле знята на момент завіса,
Найбільше лихо на землі – духовна бідність,
Яка себе вдягнула в пишні шати.
Яка себе вдягнула в пишні шати.
Твої уста мені насправді не належать,
Лише солодкий присмак спогад ще бентежить
Лише солодкий присмак спогад ще бентежить
Невиннна снігу біла пелена
Укрила рідну, грішну землю,
Укрила рідну, грішну землю,
Лютою грозою промчала образа –
Переповнила душу відраза
Переповнила душу відраза
Коли минуле зачинило двері,
І проказало: входу тобі нема,
І проказало: входу тобі нема,
Годі супитися – настав світанок,
Палкий, жагучий жартівник,
Палкий, жагучий жартівник,
Ніколи не переставайте творити добро,
Якби важко та боляче це не було.
Якби важко та боляче це не було.
Ми дуже часто скаржимось усі:
Розплодилося нівроку зло на землі,
Розплодилося нівроку зло на землі,
Говорять "мудреці", що світ це – просто тлін,
І що життя – лиш мить сліпа у Всесвіту просторі,
І що життя – лиш мить сліпа у Всесвіту просторі,
Як хочеться інколи просто не бути,
Як хочеться часто все просто забути,
Як хочеться часто все просто забути,