Берег. Прийти. Звичайна необхідність. Бути.
Вода. Гостро обрізаний камінням берег. Дерево - незрозумілий жарт природи. Стирчить серед пустки. Вітер.
Нікого.
Місце, де вмирає час. Завмирає вмирає. Стає невагомим, безтілесним. У роздумах секундо-хвилино-годин не існує… Все минає. Байдуже і непомітно.
Раз на годино-хвилино-секнду варто думати. Постійно. Завжди.
Зажди!.. Заважаєш керувати часом?..
Я можу все!
Я..я..хочу сказати...
Вітер роздягає. Сором відсутній.
Кинута. Непотрібна?... Образа?
Не кинута, а та, що кинула!
Дитячий егоїзм, непримиренність.
Забула. Все минає. Байдуже і непомітно. Лише натура є. Завжди. Б'є брутально свідомі думки. Єдине ЩО, що знає про всіх все.
Втопляю. Свою дитячість.
Вбивця.
Ні. Та ЩО, що в пошуках вбивці